Майя Кім - Іграшка для боса , Майя Кім

— Тату, Джеймсе, я скоро повернуся. — жінка взяла сумочку та вийшла з дому. 

По дорозі вона зайшла в парк. Довго там сиділа. Дивилася на зоряне небо. Воно розділяло її з Скоттом. Забирило весь той  біль, який тероризував її серце.  Брюнетка  вже втомилася від того клятого  кохання. Хотіла розлучитися. Зважити нормальним життям. 

— Донечко куди ти? — містер Граймс намагався її зупинити. 

Побіг за Ліндою. Хотів з нею поговорити. Він розумів, що його зять знову агресивно почав себе поводити. Той Саліван йому ніколи не подобався. Зарозумілий тип. Мажорчик, який звик тринькати чужі гроші направо й наліво. 

— Мамо, вже пізно. — Джеймс почав хвилюватися. 

На годиннику була майже північ. На вулиці різко похолодало. Жінка навіть не накинула на плечі піджак. Швидко вибігла з будинку та зникла за поворотом. Лінда вийшла з парку десь через півгодини. Вона довго думала над своїм життям. Чорнява  хотіла померти. 

Стрибнути з мосту. Навіть підібрала для цього слушну нагоду. Підійшла ближче до річки. Хотіла подивитися чи нікого немає. Місіс Саліван  сіла на траву та почала плакати. Тепер вона була не сама. Жінка витирає сльози та біжить на кладовище. Знаходить могилу своєї матері та починає слухати тишу. 

— Я вагітна. Мені здається, що буде дівчинка. Мені так тебе не вистачає. Мамо, я більше не можу так жити. Якось все так складно. — брюнетка нахиляється до портрету Глорії. 

Вона знесилена цим життям. Навіть померти не може спокійно. Рука Лінди повільно покривається неприємними мурахами. Жінка навіть не помітила, як заснула. Вона пробула на кладовищі до самого ранку. Не хотіла йти додому. 

Її батько та Джеймс все місто обшукали. Боялися, вона  знову може накласти на себе руки. 
Містер Граймс піднімає свою доньку на руки та несе до машини. Його дівчинка вже встигла добряче замерзнути. 

— Сонечко, ти мене чуєш? — Джордан відкриває термос та наливає чай в чашку. 

Його донька була така бліда. Цей шлюб її вбивав. Змушував проживати один і той самий день багато разів. Чоловік вирішив відвезти її до лікарні. Він помітив кров на білосніжному джемпері доньки.

— Дідусю, що сталося з мамою? — Джеймс дуже боявся її втрати. 

Хлопець нічого не знав про вагітність Лінди. Навіть не здогадувався про це. Матір йому нічого не розповідала. Не ділилася своїми таємницями. Звикла все тримати в собі. 

— Поїхали. Сідай до машини. — містер Граймс змушує  свого онука пристебнутися.
Чоловік починає давити на газ.

Перед очима  посиніле доньки. Таке враження, що на Лінду хтось напав. Джордан поряд не знайшов її сумочки. Гроші, кредитні картки, та прикраси зникли. Навіть мобільний телефон забрали.