Карлос Кастанеда - Мистецтво сновидінь

Теоретично могутній розвідник міг змістити їхні точки збирання в потрібну позицію взагалі без зусиль. Чого не взяв до уваги нагваль Росендо, так це підступності неорганічних істот. Розвідник дійсно змістив точки збирання його учнів, але змістив у положення, з якого легко було перемістити їх фізично до сфери неорганічних істот.

— Це можливо — бути переміщеним фізично? — спитав я.

— Можливо, — запевнив він мене. — Ми — це енергія, яка зберігається в конкретній формі й положенні через фіксацію точки збирання в одному місці. Якщо це місце змінити, відповідно зміниться форма й положення тієї енергії. Все, що треба зробити неорганічним істотам, це змістити нашу точку збирання в правильну позицію — і ми кулею летимо до них, з черевиками, капелюхом і рештою.

— Це може статися з будь-ким з нас, доне Хуане?

— Цілком імовірно. Особливо якщо маємо відповідний сумарний запас енергії. Вочевидь, повз сумарний запас енергії Еліаса в поєднанні з енергією Амалії неорганічні істоти пройти не могли. Абсурдно довірятися неорганічним істотам. Вони мають власний ритм, і він не людський.

Я спитав дона Хуана, що саме зробив нагваль Росендо, щоб відіслати своїх учнів до того світу. Я знав, що з мого боку питати таке — дурість, адже я розумів, що він проігнорує моє питання. І був щиро здивований, коли він почав розповідати.

— Його кроки — сама простота, — сказав дон Хуан. — Він помістив своїх учнів у дуже маленьке закрите приміщення, щось на кшталт шафки. Потім занурився в сновидіння, покликав розвідника зі сфери неорганічних істот, виголосивши бажання зустріти такого, а потім озвучив свій намір: запропонувати розвідникові власних учнів. Той, звісно, дарунок прийняв і забрав їх у мить безпорадності, коли вони кохалися в тій шафці. Коли нагваль відчинив шафку, їх там більше не було.

Дон Хуан пояснив, що приносити в дар неорганічним істотам своїх учнів — саме те, що робили колись маги минулого. Нагваль Росендо не хотів такого результату, але піддався абсурдній вірі в те, що неорганічні істоти перебувають під його контролем.

— Магічні прийоми смертельно небезпечні, — продовжував дон Хуан. — Я закликаю тебе бути надзвичайно пильним. Не зв’язуйся з тими, хто має ідіотську впевненість у собі.

— Що зрештою сталося з нагвалем Еліасом і Амалією? — спитав я.

— Нагваль Росендо мусив фізично ввійти до того світу й шукати їх, — відповів він.

— Він знайшов їх?

— Так, після значних зусиль. Однак не зумів витягти їх до кінця. Тож двоє молодих людей назавжди залишилися наполовину ув’язненими там.

— Ви знали їх, доне Хуане?

— Звісно, я знав їх, і, запевняю тебе, вони були дуже високого рівня.

Світ тіней

— Ти повинен бути надзвичайно обережним, адже ти от-от станеш жертвою неорганічних істот, — несподівано сказав мені дон Хуан після того, як ми говорили про щось геть не пов’язане зі сновидіннями.

Його заява захопила мене зненацька. Як завжди, я спробував захиститися.

— Вам не треба застерігати мене. Я обережний, — запевнив я його.

— Неорганічні істоти щось затівають, — сказав він. — Я відчуваю це й не можу заспокоювати себе, кажучи, що вони розставляють пастки лише на початку, і таким чином небажані сновидці ефективно й назавжди відсіюються.

Його тон був настільки серйозним, що я миттєво мусив запевнити його, що не збираюся потрапляти до жодних пасток.

— Ти повинен серйозно зважити на те, що неорганічні істоти мають у своєму розпорядженні приголомшливі засоби, — продовжував він. — Їхня свідомість надзвичайна. Порівняно з ними, ми діти, діти з силою-силенною енергії, якої жадають неорганічні істоти.

Я хотів сказати йому, що на абстрактному рівні зрозумів його точку зору та його тривоги, але в конкретному плані я не бачу підстави для його засторог, адже тримаю свої заняття сновидіннями під контролем.

Минуло кілька хвилин ніякового мовчання, перш ніж дон Хуан заговорив знову. Він змінив тему й сказав, що має довести до мого відома дуже важливе питання з його науки сновидінь, питання, яке поки що оминало мою увагу.

— Ти вже розумієш, що брами сновидінь — це певні перешкоди, — сказав він, — але ти ще не зрозумів, що все, що дається як вправа для досягнення й перетину брами — це не те, що являє собою брама насправді.

— Це мені взагалі незрозуміло, доне Хуане.

— Тобто неправильно казати, наприклад, що другу браму досягнуто й подолано, коли сновидець навчається прокидатися в іншому сні або коли навчається змінювати сни, не прокидаючись у світі повсякденного життя.

— Чому це неправильно, доне Хуане?

— Тому що другу браму сновидінь досягнуто і подолано, лише коли сновидець навчається виокремлювати й відстежувати розвідників чужоземної енергії.

— Звідки тоді взагалі з’явилася ідея про зміну снів?

— Прокидатися в іншому сні чи змінювати сни — це тренування, розроблене прадавніми магами, щоб відпрацьовувати вміння сновидця виокремлювати й відстежувати розвідника.

Дон Хуан заявив, що слідування за розвідником — високе досягнення, і що коли сновидці здатні здійснити це, то друга брама відчиняється і всесвіт, що існує за нею, стає для них доступним. Він наголосив, що цей всесвіт існує постійно, але ми не можемо увійти до нього, бо нам бракує енергетичної майстерності, і що, по суті, друга брама сновидінь — це двері до світу неорганічних істот, а сновидіння — ключ, що відчиняє ці двері.

— Чи може сновидець виокремити розвідника напряму, не маючи потреби проходити крізь тренування зміною сновидінь? — спитав я.

— Ні, у жодному разі, — сказав він. — Тренування є суттєвим. Питання в тому, чи це єдине тренування, яке існує. Чи може сновидець дотримуватись іншого тренувального курсу?

Дон Хуан запитально подивився на мене. Здавалося, він дійсно очікував, що я відповім на це питання.

— Надто важко вигадати тренувальний курс настільки повний, як той, що розробили прадавні маги, — не знаючи чому, але з неспростовною вагою сказав я.

Дон Хуан визнав, що я маю абсолютну рацію, і сказав, що прадавні маги розробили серію ідеальних вправ для проходження крізь брами сновидінь до особливих світів, що існують за кожною брамою. Він нагадав, що сновидіння, будучи винаходом прадавніх магів, мають програватися за їхніми правилами. Він описав правило другої брами як серію з трьох кроків: перший — відпрацьовуючи зміну снів, сновидці дізнаються про розвідників, другий — слідуючи за розвідниками, входять до іншого правдоподібного всесвіту, і третій — на основі власних дій виявляють самотужки панівні закони й правила цього всесвіту.

Дон Хуан казав, що у своїх контактах з неорганічними істотами я так добре дотримувався правил, що він боявся катастрофічних наслідків. Він гадав, що невідворотною реакцією частини неорганічних