Ольга Обська - Приречений кохати, або Надія короля Ерланда, Ольга Обська

Розділ 17. Все коли-небудь трапляється вперше

У королівській ложі Надія опинилася раніше за всіх. Всі оббиті оксамитом м'які сидіння були вільні — займай будь-яке. Вона вподобала одне з місць у першому ряду. Тільки-но зручно вмостилася, коли почула шум — в ложу піднімався почет короля. Поки що без самого Ерланда. Його Величність десь затримувався.

Вгодована туша Радника Арчибальда насилу пробиралася між рядів, жваво розмовляючи з іншим не менш вгодованим паном. На Надю вельможі звернули увагу лише коли до неї залишилася пара метрів. Арчибальд так і завмер на місці в неприродній позі.

— Люба, — злість і роздратування вібрували в голосі. — Знову ви?

Він розвернувся до співрозмовника:

— Ну яка ж дурна пані.

Потім знову кинув лютий погляду в бік Наді:

— Дорогенька, я, звичайно, розумію, що з вашими мізками легко заблукати на трибунах. Але невже по оздобленню ложі ви не здогадалися, що це місця для короля та його почту?

— Я знаю, що це королівська ложа.

— Тоді що ви тут робите, голубонько? Ви таке бачили, панове? — Обернувся він у бік почту і знущально розсміявся. — Наша юна леді уявила собі, що якщо одного разу з жалості їй дозволили проїхатись в кареті з Його Величністю, то тепер він буде радий бачити її і у своїй ложі?

Панове підтримали насмішку Радника уїдливим хихиканням.

— Мене запросив сюди Його Величність, — якомога спокійніше промовила Надія.

— Та невже? — Арчибальд протиснувся ближче і просвердлив принизливим поглядом.

— Так. З сьогоднішнього дня я Радниця Його Величності.

— Що? — він почав реготати, і таким же гучним реготом озвалася свита. — Радниця Його Величності? Жінка-радник? — Арчибальда від сміху склало навпіл, наскільки це, звичайно, було можливо при його округлих формах. — Ви ще дурніші, ніж я думав.

Вдосталь насміявшись, він зневажливо махнув рукою:

— Ідіть геть.

— Я не зрозуміла, мілорде, ви вважаєте, що можете скасовувати накази короля? Я нікуди не піду. Його Величність розпорядився, щоб я дивилася турнір з його ложі.

— Дурна курка! — розлютився виведений з себе спокоєм Наді Радник. — Негайно звільніть моє місце або я покличу охорону!

Але замість охорони у ложу зайшов Ерланд. Смішки миттєво затихли, а Арчибальд з уїдливістю вимовив:

— Ваша Величносте, тут ось одна юна леді вирішила порадувати нас своїми фантазіями. Заявляє, що вона є вашою Радницею.

Ерланд, карбуючи крок, пройшов між рядів крісел і зайняв сусіднє з Надею місце:

— Все вірно, так і є. Леді Надія, панове, новий член почту. Прошу любити та шанувати.

Арчибальд скам'янів. Його м'ясисте обличчя вмить стало бордовим і вкрилося потом. Кілька секунд він не міг вимовити жодного слова. Потім, нарешті, здатність рухатися повернулася до нього і він почав дрібними метушливими рухами пробиратися до короля. Сів поруч із монархом з іншого боку від Надії.

— Ваша Величносте, ви слухатимете ЇЇ поради? — запитав, викотивши від здивування очі.

— Щось не так, Арчибальде? — Ерланд глянув важко, показуючи, що йому не подобається питання. — Ти вважаєш, що маєш ексклюзивне право радити мені?

— Але за всю історію Тай-Наїля ще жодного разу не було жінки — Радника.

За спиною почулося перешіптування почту.

— Все колись трапляється вперше, — незворушно відповів король.

Арчибальд нарешті заткнувся. Але глянув на Надю так, що стало зрозуміло — це оголошення війни. Він зробить все, щоб довести — Його Величності не потрібен другий Радник. Особливо такий — у спідниці.

Горністи помітили, що монарх зайняв своє місце в ложі, і кинулися трубити, сповіщаючи про початок турніру. Лицарі вийшли на арену, промарширували в блискучих обладунках пару кіл і зникли. Надя здогадувалася, що змагатися вони знову будуть без своїх металевих панцирів. Поки вони знімали обладунки, арену почали готувати до майбутнього змагання. В очі впадало, що працівники поводяться нервово. Розпорядник гасав від одного до іншого, сплескував пригнічено руками, зникав, знову з'являвся. Стало зрозуміло, що щось пішло не так. За кілька хвилин він з'явився в королівській ложі з виразом всесвітньої скорботи на обличчі.

— Чому не починаєте? — запитав Ерланд.

— Ваша Величносте, у нас виникли проблеми.

Розпорядник почав плутано і схвильовано пояснювати, що сталося. Для змагань було приготовано багато яблук. Виявляється, за місцевими традиціями лучники стріляють саме по цим ароматним фруктам. Переможець визначається по кількості збитих плодів. Але сталася прикрість. Кінь одного з лицарів, залишений без нагляду, дістався кошиків, у яких лежали «мішені», і влаштував собі бенкет. І тепер для старту змагань бракує найголовнішого.

— Я не знаю, що робити, — бліднучи на очах, закінчив розповідь розпорядник.

— Зараз якраз той випадок, коли не завадить допомога Радників, чи не так, Арчибальде?

Інтонація Ерланда натякала, що він тут зараз не проти ще один турнір влаштувати між двома своїми Радниками. Арчибальд зрозумів посил і самовдоволено посміхнувся, передчуваючи, як зганьбиться його конкурентка. Король кивком дав тому слово.

Він поважно розправив плечі. Кинув на Надю зарозумілий презирливий погляд, потім потер лоб і видав:

— Потрібно послати слуг у найближче селище за новою порцією яблук.

— Але тоді старт змагань доведеться відкласти на годину, не менше, — скрушно похитав головою розпорядник. — Дорога не близька, та й плоди потрібні добірні — однакового розміру та кольору. Але турнір має завершитися до того, як почне сутеніти. У сутінках прицільність лучників падає.

Ерланд перевів погляд на Надю, показуючи, що чекає на її версію. Взагалі-то, у неї була така сама, яку щойно видав Арчибальд. Але озвучувати її не хотілося. Навіщо давати привід цьому снобу для чергової порції насмішок? Мовляв, у дурної юної леді мізків вистачило лише на те, щоб як папуга повторити слова мудрого Радника. Ні, треба вигадати якесь нестандартне рішення. На яблуках світ дошками не забитий. На Землі, он, мішені роблять, наприклад, з дерева чи навіть із паперу. Але цей варіант, звісно, ​​відпадав. Це ще довше, ніж за яблуками зганяти. Тоді що? Чим можна замінити фрукти? Потрібні однакові невеликі предмети. Багато однакових невеликих предметів та бажано непотрібних, щоб не шкода було підставляти під стріли. Думка промайнула блискавкою.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍