Nilett - Кінець світу: Естелла, Nilett

— Тобі здалося Фоксі.

— Ні! Це не просто почулося! Ти признав мої навички!

— Закрийся Блекі. Тобі пора почистити вуха та піти ранки зализати. У нас вилазка через три дні.

— Аароне! Зі зламаними ребрами він нікуди не піде! – Крістофер категоричним тоном нагримав на молодшого друга.

— Тоді підлатай його, щоб не здох. Маєш три дні.

Фиркнув у відповідь Вайт, та пішов у напрямку свого дому, Еліаса знову залишивши на опіку Кріса вже наче по звичці. Ну а той оцінюючи стан новоприбулого, прийняв рішення вести його до їх місцевого пункту швидкої допомоги, адже одразу як Аарон пішов, Елі знову почав сильно кашляти та блідніти на очах. Була підозра навіть на пробиту легеню.

***

Білі коридори, освітлені яскравими ліхтарями що прикріплені до стін. Такого ж кольору палати, які не демонструють до себе ніякої довіри. Крістофер ледь тягаючи за собою напівживу тушку Еліаса після бійки з Аароном, втомлено опустив нового знайомого на ліжко, та допоміг лягти якомога рівніше. У цей самий момент, рудий вперше видав із себе гучний стон болю. Боу тепер точно був впевнений, що йому боляче… І навіть дуже. Просто через адреналін відчуття притуплялися.

Лікар, високий і впевнений, повільно зайшов до палати куди Елі приволочили. Він демонстрував спокій і впевненість, коли підходив до пораненого пацієнта. Навіть Крістофер не змусив чоловіка почати квапитися або змінювати хід своїх дій.

Лікар почав спілкування, немов заспокоюючи Еліаса теплими словами та завдаванням питань про його стан. Було видно, що він не тільки професіонал у своїй справі, але й володів емпатією, яка допомагала пацієнту відчути підтримку. Хоча для Елі, мабуть, найкращим зараз стало саме знеболювальне потрійної дози.

Чоловік ретельно оглянув Елі, зайвого разу не чіпаючи його руками, адже й так бачив біль яка відображалася у погляді, діагностуючи зламане ребро. Рівно там, де думав і Кріс.

Він покликав до себе молоду жінку та обговорив план лікування з медсестрою, яка невидимо виконувала його вказівки. Лідера Естелли навіть попросили тимчасово покинути палату. Послідовно лікар обернувся назад до пораненого, пояснюючи йому процедури та лікування, але робив це з такою спокійною упевненістю, що Еліас відчував, що йому дійсно допомагають, а не хочуть зробити експериментальним піддослідним як до прикладу у першому.  

Якби це були не умови апокаліпсиса, то Елі точно б робили операцію. Але так, без належних інструментів у наявності, лікар міг лише максимально полегшити страждання.

Отримавши як моральну підтримку, так і медичну, Елі залишився у пункті медичної допомоги.

Вночі він горів від високої температури. Крістофер знаючи про стан свого нового підопічного, залишився поруч замість того, щоб хоч трохи відпочити коли мав на це час. А коли настала глибока ніч, його замінив Аарон.

Ближче до обіду, Елі прокинувся від того, що хоче пити. Розплющуючи очі, він побачив поруч із собою Кріса. У руках його була книга.

— Що таке?

— Пити… – хриплячим голосом намагався сказати рудий.

— Зачекай. – Боу закрив книгу та повільно відклав її на полицю поруч з ліжком хворого. А послідовно піднявся на ноги, наливаючи у склянку води, десь до середини. – Сісти сам зможеш?

— … – Еліас спробував піднятися за допомогою ліктів, але не вийшло.

— Видно що ні. – Відкладаючи склянку на ту ж полицю, Кріс підійшов до рудого та допоміг трохи присісти.

— Ух… – Отримуючи склянку, він одразу випив увесь зміст. Губи були пересохлими та лущилися. Температура давала про себе знати дуже виразно.

— Голодний?

— Нічого не хочу. – знову хрипло відповів той.

— Зрозумів.

Кріс забрав склянку аби мінімалізувати рухливість Еліаса, та допоміг йому знову лягти. Рудий хотів подякувати, але врешті решт лише знову занив через біль.

Еліас мучився понад тиждень від лихоманки, жару та болю. Але все ж таки йому вдалося побороти це пекло.

А Аарон отримав довічну заборону підходити до Брайта, за для уникнення нових подібних поранень.