Стівен Сілбігер - МВА за 10 днів

компанії, аналіз конкурентів, контекст), та викладена тут методологія, охоплює усе це.

1. ДОСЛІДЖЕННЯ СПОЖИВАЧІВ

Дослідження споживачів → Ринок → Конкуренти → Збут → Комплекс маркетингу → Економіка → Перегляд

Будь-який маркетинговий план слід починати, зважаючи на вкрай важливий елемент усієї затії, — «клієнта» та його потреби. Потреби й бажання людей різні. Споживачів досліджують, аби виявити сегменти чи групи населення з однаковими потребами і спрямувати свої маркетингові зусилля безпосередньо на них. Якщо почати з чогось іншого, ваше мислення звузиться й усі подальші дослідження будуть обмеженими. Щоби знайти ринок з безмежними маркетинговими можливостями, потрібно відповісти на кілька важливих запитань:

До якої категорії потреб належить продукт?

Хто купує продукт і хто його використовує?

Як відбувається процес купівлі?

Яке залучення покупця має мій продукт — високе чи низьке?

На які сегменти я можу поділити ринок?

До якої категорії потреб належить продукт? Кому ми потрібні і чому?

Яку потребу задовольняє ваш продукт, або як його можна використовувати? Спершу це питання може здатися банальним, однак у пошуках відповідей можна виявити потенційний ринок, який ви раніше пропустили. Тому, перш ніж ви почнете забивати собі голову традиційними думками, потрібно відповісти на це питання. В Arm&Hammer, компанії з виробництва харчової соди, такий аналіз дав дивовижні результати. На основі соди власного виробництва вони запустили лінійку зубної пасти, освіжувача повітря й дезодоранту для килимів власної торгової марки. Крім того, вони розробили рекомендації щодо сотні різних варіантів застосування харчової соди, і цим збільшують прибутки компанії.

Покупець продукту і його користувач — яка між ними різниця?

Дуже часто покупці й користувачі — це різні люди. Скажімо, білизну й шкарпетки для чоловіків купують здебільшого жінки. Для рекламної кампанії, цільовим споживачем якої є покупець чоловічих шкарпеток, недоцільно купувати місце в чоловічому журналі Sports Illustrated. Визначення покупця і користувача є життєво необхідним у роботі над маркетинговим планом.

Як відбувається процес купівлі?

Коли ви визначили потребу і покупця, варто гіпотетично уявити, як відбувається купівля продукту. Основне джерело такої інформації — маркетингове дослідження, але не варто нехтувати власними спостереженнями, аналізом та інтуїцією.

Надзвичайно важливо розуміти процес купівлі (buying process) — так ми можемо виявити можливі шляхи виходу на покупців. Цей процес охоплює всі кроки людини на шляху до купівлі продукту. Деякі вчені-теоретики називають його процесом прийняття рішення або процесом вирішення проблеми. Деякі дослідники називають це просто «усвідомити/відчути/здійснити» (Learn/Feel/Do). Ще інші називають його УІБД — увага/інтерес/бажання/дія (AIDA — Attention/Interest/Desire/Action). Я ретельно дослідив цю тему і звів усі теорії до п’яти кроків. Процес купівлі кожного окремого продукту може передбачати один або усі кроки:

Усвідомлення потреби → Пошук інформації →  Оцінка альтернатив → Купівля → Оцінка

У ситуації з купівлею мила процес купівлі виглядатиме так:

Мені не подобається, як я пахну → Чим скористатися? → Милом → Пораджусь із дружиною → З’їжджу в магазин → Почитаю етикетки → Придбаю мило Dial → Помиюся → Принюхаюся, чи немає тепер неприємного запаху → Придбаю мило Dial і наступного разу

Детальніше про кроки процесу купівлі:

Усвідомлення потреби (поява інтересу, визнання проблеми). «Можливо, мені щось потрібно». В якийсь момент людина усвідомлює певну потребу — наприклад, скористатися милом. Реклама може підсилити цю потребу. Престижні продукти — дизайнерський одяг і парфуми — викликають бажання й собі таке мати. Вони задовольняють емоційні потреби людини, наприклад, потребу в любові й визнанні. Саме на страх втратити любов і визнання тиснуть виробники Head&Shoulders. Ви повинні спитати себе: «Як споживачі дізнаються про мій продукт?» «Де саме потенційний покупець може натрапити на моє послання? Де моя цільова аудиторія?»

Пошук інформації. «Ця інформація інтригує, треба поцікавитися». Потенційні покупці отримують інформацію про продукт із різних джерел: з журналу Consumer Reports, від продавців, з блогів, зі спеціалізованих журналів, від родичів, друзів, місцевих експертів. Як менеджер з маркетингу ви хочете, щоб цільовий ринок отримав якомога більше позитивної інформації про ваш продукт саме там і саме тоді, де й коли покупці здійснюватимуть покупку. Наприклад, таку функцію виконують вітрини у торговій точці. Косметична компанія Cover Girl Cosmetics розміщує вітрини в аптеках, щоб допомогти покупцям підібрати собі кольорову палітру. Компанія Estée Lauder залучає дівчат-консультантів, які пояснюють відвідувачам універмагів переваги косметики Clinique.

Порівняльна таблиця поведінки споживачів

Оцінка альтернатив. «Що для мене є найдоречніше?» Шукаючи відповідь на це запитання, людина бере до уваги не тільки конкретні товари, а й їхні замінники. Студент, усвідомлюючи, що автомобіль йому не по кишені, може врешті зважитися на купівлю мотоцикла, мопеда або велосипеда. Споживач, якому важливий цей продукт, шукатиме додаткову інформацію і цікавитиметься рекомендаціями. Купівля машини нерідко передбачає візит до місцевої автомайстерні чи консультацію сусіда-автолюбителя. Розміщення необхідної інформації там, де її швидше за все шукатимуть — один з ключів успішного маркетингу.

На цьому етапі менеджеру з маркетингу варто визначити агентів впливу на поведінку цільового покупця в процесі здійснення покупки. Наприклад, якщо у гольф-клубі котрийсь гравець хоче придбати собі спорядження для гри, значний вплив на прийняття ним купівельного рішення матиме професійний спортсмен цього клубу. І якщо вам вдасться продати товар саме йому, то ваш товар куплять і інші члени клубу.

На етапі оцінювання альтернатив дуже велике значення має також розширення географії збуту. Якщо вашого продукту просто немає в торговій точці, покупець з міркувань зручності чи необхідності негайно задовольнити потребу може обрати схожий продукт. Coca-Cola та Pepsi настільки розширили мережу збуту, що конкурентні марки просто приречені бути маргінальними брендами. І якщо вам десь на пляжі сильно захочеться газованої води Dr. Brown, ви, ймовірно, погодитесь і на пляшку Coca-Cola чи Pepsi.

Рішення про купівлю. А ось і сам момент продажу. Та навіть якщо рішення про купівлю буде прийняте, у певних випадках перша купівля завжди пробна. «Нові й покращені» паперові рушники Bounty посядуть своє місце у списку обов’язкових покупок щойно тоді, коли успішно пройдуть випробування на кухні покупця. Та є чимало дороговартісних покупок, як‑то круїзи й побутові прилади, коли про пробну купівлю не може бути й мови. Тоді процес прийняття рішення вимагає більше часу й зусиль, адже покупець ризикує. Важливо, аби маркетолог розумів ці ризики. Такі маркетингові інструменти, як реклама, обізнані консультанти з продажу, гарантії і друковані матеріали, знижують купівельний ризик — покупець отримує якнайширшу інформацію і здатен порівняти цей продукт із пропозиціями конкурентів.

Оцінювання (поведінка покупця після купівлі продукту). «Чи я не помилився?» Такі сумніви можуть тривожити покупця як на фізичному рівні, під час перевірки ефективності продукту, так і на психологічному, в розмові з друзями на цю тему. Розкаяння покупця і післякупівельний дисонанс — ці терміни описують період збентеження, що нерідко виникає після купівлі. Тому, наприклад, реклама авто спрямована не тільки на потенційних покупців, а й на людей, які нещодавно придбали машину, щоб запевнити їх, що вони не прогадали, коли придбали мінівен Dodge Caravan, а не Honda Odyssey.

Через ретельний аналіз процесу купівлі зародки маркетингового плану можуть перерости в ідеї щодо реклами чи просування (їх слід буде взяти до уваги на п’ятому кроці процесу