Джеймс Хедлі Чейз - Весь світ у кишені

кожен своєю дорогою. На двісті тисяч можна добряче розважитися. Та з такими грішми весь світ буде у кишені! І цю роботу таки можливо виконати. Варто лише ретельно попрацювати. Так, я знаю, що це непросто. Кітсон уже розповів чимало, і все, що він сказав, — правда. Однак дещо він забув, — Морґан поглянув на трійцю: Джипо був стривожений, Кітсон — затятий і трохи наляканий, а Блек і досі виглядав байдужим і чекав, щоб його переконали. — Він забув сказати, що це нове авто в експлуатації вже п'ять місяців, щотижня їздить собі туди-сюди — і всі вірять у його неприступність. Усіх, разом із Кітсоном, переконали, що жодна людина при здоровому глузді навіть не подумає про пограбування броньовика. Коли ти вб'єш це собі в голову, то потрохи втрачаєш пильність, а твоє підборіддя стає, так би мовити, відкритим для удару. Швидкий хук справа — і ти вже на підлозі.

Морґан навмисне використовував боксерську термінологію, щоб привернути увагу Кітсона. Юнак йому був потрібен не менше, ніж Джипо: Френк добре бачив, що малий доволі вправний. Тепер вигляд у Кітсона вже був не такий затятий і значно зацікавленіший.

— Усе, що Кітсон розповів про машину, я прочитав у газетах ще кілька місяців тому, — вів далі Морґан. — Ті хлопці з агентства так пишалися своєю тачкою, що усюди й на повен рот базікали про неї. Вони були настільки впевнені, буцімто ніхто не вдереться до неї, що розпатякали купу подробиць. Чим загрозливіше звучить опис, тим це вигідніше для бізнесу. Відколи я вперше прочитав про броньовик, мене не покидала думка його пограбували. Ми можемо це зробити, якщо вам, хлопці, вистачить мужності мені допомогти. Мужність справді знадобиться, але не забувайте про винагороду — двісті тисяч зелених на брата.

Блек кинув у попільничку одну цигарку й одразу ж запалив іншу. Він поглянув на Морґана, і його бляклі очі звузилися.

— І в тебе є план? — запитав Ед.

— Ага, — Морґан запалив цигарку, видуваючи дим через стіл до Джипо. — У мене є план. І у нас є купа часу, щоб усе добре обдумати. Авто щотижня доставлятиме по мільйону баксів до дослідницької станції ще років п'ять, якщо не більше. Так, це правда, що через броньовик можна легко вскочити в халепу, але ж тижні минають, охоронці втрачають пильність і зосередженість... Аж раптом як грім серед ясного неба з'являємось ми.

— Зачекай хвилинку, — сказав Кітсон, нахиляючись уперед. Його обличчя палахкотіло. — Це все лайно. Ну скільки часу треба хай навіть напівсонному хлопцю, щоб натиснути на кнопку? Дві секунди? Точно ж не більше. Шість секунд, аби натиснути три кнопки, а тоді авто перетворюється на сталеву черепаху, і вже ні ти, ні будь-хто інший нічого не вдіє. Ти вважаєш, що зможеш зупинити машину, виламати двері й впоратися з водієм і охоронцем за шість секунд? Просто ідіотська ідея!

— Гадаєш? — глузливо уточнив Морґан.

— Та я знаю! Зупинивши машину, ти ще будеш за ярд[1] до неї, як сталеві жалюзі опустяться, замок із годинниковим механізмом вимкнеться, а рація волатиме про допомогу!

— Упевнений? — перепитав Морґан, і від глуму в його посмішці Алексу захотілося прибити Френка.

— Упевнений, і що б ти не сказав, це не зможе переконати мене змінити думку, — Кітсон уже ледь-ледь стримувався.

— Може, ти видихнеш і даси Френку до кінця викласти його план? — втрутився Блек. — Якщо гадаєш, що розумніший за нього, то чого ж не ти керуєш нашою командою?

Кітсон густо почервонів, люто знизав плечима й відкинувся на стільці. Він похмуро зиркнув на Блека, а тоді на Морґана.

— Ну гаразд. Але кажу вам, це неможливо, — відрізав він.

Ед поглянув на Морґана.

— Френку, розкажи нам, як ця справа могла б вигоріти.

— Вчора я дослідив маршрут від агентства до дослідницької станції, — почав Морґан. — Подорож доволі довга: рівно сто три милі[2]. Сімдесят — автострадою, двадцять — допоміжною дорогою, десять — ґрунтовим шляхом й останні три — приватною дорогою, що веде прямо до дослідницької станції. Я придивився, де б ми могли зупинити автомобіль. Автострада відпадає, допоміжна дорога також — там надто жвавий рух. Приватна дорога охороняється вдень і вночі, тож і вона не підходить. Отже, лишається ґрунтовий шлях.

Струсивши попіл із цигарки, він примружив чорні очі й поглянув на трьох чоловіків навпроти.

— Десять миль дороги. Чотири милі допоміжною дорогою, а тоді — вгору ґрунтовим шляхом. Потім — відрізок, що веде до Десятої автостради. Рух тут невеликий, та й більшість машин використовує дорогу повз дослідницьку станцію, адже там краще покриття і їхати на дві милі менше, ніж ґрунтовим шляхом. За кілька миль до дослідницької станції є вузьке, наче пляшкове горло, місце між двома великими скелями обабіч дороги. Біля скель багато чагарників. Непоганий куток для засідки чи аварії.

Блек кивнув.

— Правда, — погодився він. — Я сам бував на тій дорозі й мало не розбився. Якщо повернеш надто швидко, то не встигнеш й оком зморгнути, як опинишся на вузькому місці. Через велику кількість аварій там навіть знак поставили.

— Саме так, — погодився Морґан. — Отже, уявіть цих хлопців у машині. За такої погоди в кабіні до біса гаряче. Вони їдуть однією дорогою десятки разів, а через спеку й нудьгу почуваються вельми кепсько. Доїжджають до вузького місця. Повертаючи, вони побачать машину, розтрощену об скелю біля дороги. Посеред шляху лежатиме вся у крові жінка, якій добряче перепало, — він нахилився вперед, дивлячись просто на Блека. — Скажи мені таке: що ці двоє робитимуть? Рухатимуться вперед і переїдуть через жінку чи зупиняться, аби з'ясувати, чи сильно вона травмувалася?

Блек осміхнувся й поглянув на Кітсона.

— Ти чув, дурбелику? — запитав він. — Ідіотська ідея!

— Ну, що вони робитимуть? — перепитав Морґан, коли Алекс, засовавшись на стільці, почервонів.

— Вони зупиняться, — відповів Блек. — Я гадаю, що один із них вилізе з автомобіля, а інший — скористається радіозв'язком, аби викликати допомогу. Це якщо вони настільки поведені на безпеці, як каже Кітсон.

Френк поглянув на Алекса.

— А ти що скажеш? Що, на твою думку, вони робитимуть?

Кітсон завагався, а тоді, знехотя знизавши плечима, мовив:

— Гадаю, Ед має слушність. Дірксон вилізе з машини, а Томас лишиться на місці. Дірксон з'ясує, наскільки сильно