Топ популярних книг за місяць!
Knigoed.Club » Драматургія » Чужа 📚 - Українською
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку "Чужа" автора Володимир Адольфович Нестеренко. Жанр книги: Драматургія.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 2 3 4 ... 38
Перейти на сторінку:

В салоні машини.


ГИРЯ

(він дрімав, схиливши голову, а тепер від різкого поштовху раптом посунувся вперед, ударившись об переднє сидіння)

Е-е, блядь!


СОПЛЯ

Не зрозумів…


МАЛЮК

Шустрий, ти що?


ШУСТРИЙ

Цей чорт дулю показав. Не повезе тепер.


МАЛЮК

(секунду поміркувавши)

Повезе. Здай-но назад, прокатаймо лоха до кордону.


* * *

Все відбувається у тиші. Колгоспник задкує. З машини вийшли усі четверо, Гиря помахує бітою.


МАЛЮК

Ну ти, хую! Сюди йди!


* * *

У салоні п’ятеро людей. За кермом — Малюк.

Гиря й Сопля ззаду, між ними колгоспник.


ШУСТРИЙ

(закінчує розповідь)

Коротше, три штрихи і одна халява сидять в машині. Штрих, що спереду сидить, блатує, говорить: «Ну, якщо я не правий — убийте мене, убийте!» Нарешті один, що з бабою на задній сидусі (звертається до Соплі) — от як ти сидів… волину дістає… і їбашить пасажиру в лоба. (Дає кол госпникові щелбан.) Вася падає під сидіння — халява сциться від страху і кричить: «Відпустіть мене, я нічого не бачила, нікого не знаю!» Тут штрихи думають, що робити з двома жмурами…


ГИРЯ

(тупо)

А другий жмур — хто?


СОПЛЯ

Та халява, що ж її, живою відпускати?


ГИРЯ

Точно, туплю.


ШУСТРИЙ

Як завжди. (Продовжує розповідь.) І тут з-під сидухи вилазить штрих, увесь в крові — за голову от так тримається — і говорить: «Ви що, зовсім охуїли, махновці?» Всі так і охуїли, а баба — знепритомніла.


МАЛЮК

З нагана стріляв?


ШУСТРИЙ

Так, спортивним набоєм, а порох відсирів. В дурня як ріг на лобі виріс.


МАЛЮК

Була у мене колись схожа історія. Куля м’яка, свинцева…


ШУСТРИЙ

…Об лоба розплющилася…


МАЛЮК

Так.


Усі сміються, крім колгоспника.

Проїжджаючи повз села, вони беруть виставлені селянами продукти — молоко, яблука — вантажать в машину і від’їжджають не розраховуючись. Миготять вказівники — відлік кілометрів.


МАЛЮК

(дивиться карту, вираховує щось, потім дивиться на годинник)

Добре, будемо прощатися з нашим кентом…

Машина вихляє до узбіччя.


КОЛГОСПНИК

Та ви що, хлопці? Невже вб’єте? За що, за дулю?


МАЛЮК

Давай, виходь, дядю, приїхали!

Пацани витягують колгоспника з машини, Гиря веде його на узлісся. За ними скрадається Шустрий з бітою.


СОПЛЯ

Ну, дядю, ставай-но до лісу передом. Невчасно ти нам попався…


Колгоспник упорався з собою, на його обличчі з’явилась деяка жорсткість, схоже, що він збирається померти з гідністю. Шустрий ззаду несильно б’є його бітою по голові, тримає біту однією рукою. Колгоспник падає, він думає, що в нього вистрілили. Під сміх пацанів він встає й бачить машину, що від’їздить… Деякий час він стоїть навколішки, як боксер в нокдауні, і ДИВИТЬСЯ услід машині.


* * *

Пункт перетину кордону. Величезна черга з автомобілів, люди палять вогнища, п’ють горілку, взагалі — рух, як у таборі біженців. Переважно в черзі машини з причепами, це човники, хоча трапляються вантажівки й автобуси. Малюк і Шустрий ідуть шукати кінці. Гиря і Сопля в машині спостерігають за рухом довкола.

Кілька звіроподібних кавказців, судячи з усього, тут заправляють.


СОПЛЯ

Не розумію, хто тут головний? Де митниця? Де погранці?


ГИРЯ

Звірі (спльовує за вікно)… Вони перехід тримають… Без черги — це до них… (Неподалік комерсанти на мікроавтобусі, щойно домовилися з одним із кавказців, той діловито поплес кує водія по спині, мікроавтобус вирулює до переходу, огина ючи чергу машин.) Потрусити лохів на дорозі — це теж вони… Золота жила цей кордон… (Звір щось говорить у рацію.) Дивись, номер передав… Мабуть, з того боку — теж вони…


* * *

Малюк спілкується з бригадиром кавказців.


МАЛЮК

Брат, є розмова.


ЗВІР

(пихато)

Що ти хотів?


МАЛЮК

Я не хотів, я хочу.


ЗВІР

Що?


МАЛЮК

Перейти швиденько.


ЗВІР

Триста баксів.


МАЛЮК

Ти не зрозумів, братило! Ми такі ж, як і ви.


ЗВІР

Ви від кого?


МАЛЮК

Від Рашпіля.

1 2 3 4 ... 38
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Чужа», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Чужа"