Kalli de Narro - Секрет Імператриці, Kalli de Narro

— Не говори при інших, і якого біса ти це знаєш! —  закричала я та знов почала червоніти, — Як це взнала?

— Це мій маленький секретик, — розказала вона.

Після всього, я повернулась до своєї кімнати та сіла за стіл, розгортаючи списки. Немає ніяких гіпсофіл і лілій.

Звідки вони їх взяли взимку?

Взагалі, я не хочу жодних квітів, але, можливо, трохи троянд буде прийнятно. І гостей не більше, ніж п'ятдесят. Я взяла листок і почала записувати гостей: леді Лоран з чоловіком, герцогом Івейським, і їх дочкою, вони трохи родичі Адріана. Також мадам Маріель, моя колишня вчителька з академії, і тут навіть більше імен по списку.

Я вже ненавиджу все це. Так нудно. Я втомилась і провалилась у дивне видіння. Стіни були обклеєні дивними малюнками. На столі стояв загадковий артефакт — мумія маленького немовляти, з зашитим грубими чорними нитками ротом та очима.

Маленьке висохле тіло лежало в трохи забрудненому скляному ящику зі слідами воску. Туман розтікався по підлозі, а сухі трави та гриби висіли на стінах. Дивні символи, намальовані кров'ю, прикрасили цей дуже дивний простір. Це було дуже погано. Артефакт зникав і знову з'являвся, руйнуючи все на своєму шляху.

— Красуне ти спиш? Нам треба поговорити, — промовив він.

Ти що про мене взнав? Про вбивство запевняю наклеп, а те що я вгріла одного Карла лопатою правда.

— І про що ти хочеш взнати? — запитала я у нього.

— Я знаю, що ти хотіла зробити, — промовив він та провів по моїх плечах опускаючись вниз.

— Ти все-таки взнав, — прошепотіла я, а на моєму лиці з'явилась хитра усмішка.

— Мало хто б не зрозумів, це коли перед ним слабка і спокійна дівчина кинула чоловіка важчого в півтори раз за неї на лопатки, — відповів він.

— Як моя велика фізична сила зв'язана з моїм складним характером? — поцікавилась я та усміхнулась, — Відкрию секрет, я просто хотіла жити.

— І ти вирішила погратись з мною, — прошепотів він трохи засмучено.

— Вибач за все… — сказала я.

Вставши на пальчики я поцілувала його в губи, він відповідав, це все-таки було краще за кожне слово яке я могла сказати. Він підтягував мене до себе, а потім відпустив, поцілував в шию і трохи спускався вниз.