Ольга Вісмут - Розлучення. Ти не отримаєш дочку, Ольга Вісмут
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Й одразу обсмикую себе.
Зоя тужливо поглядає на двері.
— Все, зайчику, час купатися, — відволікаю її.
Смс від Назара приходить глибокої ночі. Доводиться зробити зусилля над собою, щоб не подивитися. Було б щось важливе, він би напевно зателефонував.
А так, мабуть, провів вихідний з Анжелою. Ну й нехай, мене його особисте життя більше не повинно хвилювати.
Але це легше сказати, ніж зробити. Усе всередині стискається від образи та розчарування. Не так просто викреслити з пам’яті близьку людину. Не так просто забути все, що нас пов’язує. Особливо почуття.
Прокрутившись пів ночі, схоплююся о шостій ранку. Швидко збираюся, готую сніданок, поки донька спить. Зустрічаю няньку. Пошепки віддаю останні інструкції й спускаюся на вулицю.
Незважаючи на безсонну ніч, усміхаюся. Серце схвильовано б’ється.
Не знаю, що буде далі, але нова сторінка мого життя починається просто зараз.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Розлучення. Ти не отримаєш дочку, Ольга Вісмут», після закриття браузера.
