Наталі Блейк - Дочка королеви , Наталі Блейк
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Коли я почула будильник, він вже видавав третій дзвінок, розплющив очі мене обтала холодом та шкіра вкрилася мурашками. Я забула закрити вікно і в кімнаті тепер було досить зимно. Засинати під звуки дощу не так романтично, якщо на наступний день прокидаєшся та тепер треба все прибрати та не захворіти. Після ранкових процедур мені стало легше, я зігрілася і зібралася на роботу. Голос та слова Дерека в мені віддавало наче глухим дзвоном, десь здалеку. Його погроза змусила мене задуматися що сьогодні середа та я домовилася з Райаном сьогодні зустрітися. Я звісно не буду повідомляти Дерека про свої плани, я хотіла розважитися та і я не буду нічого робити, окрім того, як дивитися. Але якщо він дізнається що він зробить.. він правда.. зможе вбити когось та й тільки, тому що я гарно провела час.
Голова гуділа від думок, мені треба прийти до тями й швиденько. Коли я відігнала негативні думки моя свідомість наче знущалася з мене та показувала мені картини з того моменту в офісі Дерека. Його напружений сильний член який трахає мене до нестями. О боже як я хочу це повторити, збудження полонило моє тіло, майже потребуючи відчути знову і знову ті неймовірні оргазми, які мені дарував Дерек.
Цікаво він на усіх жінок та діє чи в мене якось особлива .. здібність піддаватися його чарам. Він був ввічливим багатим та з неймовірно великим членом, я ще здивована як це він не має своєї власної армії яка б поклонялася йому. Я б напевно керувала цією армією та біла найщирішою прихильницею. Мої думки розвіялися, коли впавши на крісло у своє чудовому кабінеті, я не побачила Катріс. "Це не твоя справа" - бурмотіла собі під ніс.
Дерек увірвався в мої чудову розмову сам з собою, що ж цю звичку треба приховувати поки що. Він закрив двері.
- Як просувається твоє завдання до виставки?
- Було б краще, якби я кожного разу як дивлюся на свого боса не думала як би його трахнути.
- Це точно проблема.
Його тепла легка посмішка збадьорила мене. Але відриватися від поставленої задачі тепер не можна. Наскільки б сексуальним його погляд не був. Зупинись, Тіло мене дуже підводило. Все моє естетство бажало, щоб це чоловік був поряд щоб він торкався мене, щоб він дбав про мене. Це все говорять гормони.які виробляє мій мозок, які пам'ятає моє тіло. Це було як наркотик, коли один раз відчуєш, хочеться знову і знову пірнати з головою та потонути в озері ейфорії.
- Я напевно візьму роботу до дому, щоб скорше впоратися і раз вже на те пішло де Катріс?
- Я звільнив її.
- Чого?
- А ти як думаєш?
- Бо вона не дуже вправно виконувала свою роботу?
- Частково.
- О боже. Ти дійсно звільнив її через .. те що я казала...
- Так.
Я закрила рот руками та віддихнула голосно, мої легені наче обпекло від усвідомлення того що я накоїла. Десь в глибині душі я хотіла цього, щиро бажала, щоб її тут не було, але не так. Мене наче облили брудом і змусили спостерігати всіх за цим. Ні, я не була зараз у центрі уваги, але нажити собі такого ворога як Катріс було не так вже й чудово. Треба хоч погуглити хто вона, може вона якась відома акторка чи щось таке, бо грала вона на публіку чудово.
- Я підготувала вже чотири відривки можеш.. можете ознайомитися.
- Звісно, але для цього мені потрібно буде твоя допомога... ваша допомога.
Ця гра в офіційність подобалася мені, і трошки навіть підіймала настрій.
- Як ти себе почуваєш?
- Завжди треба це питати?
- Так, я хочу знати що тебе зараз турбує, і хоч це досить банальне питання, я очікую на нього чесну відповідь.
- Добре, все добре.
Він підійшов о мене впритул, нахилився наді мною спираючись на ручки крісла. Його гаряче дихання обпалювало шкіру, я вкрилася мурашками, серце хотіло вирватися в мене з груди та потрапити в руки Дерека. Моє лоно наче підхопило цю чудову ідею віддатися йому, і теж почало пробуджуватися заливаючи соками білизну.
- І що тепер ти не будеш заперечувати, що нас неймовірно сильно тягне один до одного. Чи мені ще раз продемонструвати тобі як твоє тіло реагує на мене?
- Ні.., ні .. - застогнала я..
- То ж можливо тепер ми зможемо поводитися як всі та наздоженемо те що пропустили.
Його рука торкалася моєї щоки і я застогнала, проклинаючи себе.
- Я згодна, але давай на вихідних цим займемося.
- Добре, тоді я тобі в п'ятницю повідомлю коли за тобою заїду.
Я кивнула, тіло вже не слухалося мене. Його сильний запах полонив мене, і не тільки В Дерека тепер танцював вогник збудження в очах. Його м'які гуди торкнулися моїх, захоплюючи в поцілунок, жадібний, що потребує продовження, заповнити мене повністю... Соски затверділи та видавали мене май же одразу як він наблизився, розум не міг подолати настільки сильні емоції. Я була в пастці. Яка називалася Дерек Ендрюс. Глибоко та безповоротно, я не могла навіть втікати, бо не хотіла цього.
- Анно?
- Так..
Він торкнувся моєї руки та стало ще важче щось приховати або заперечити. Як ця людина може настільки сильно впливати на мене.
- Я хочу, щоб ти знала..
Задзвонив телефон й перервав його він одразу насупився і відсторонився. Дерек подивився мені в очі та закінчив фразу.
- Особливо неймовірна.
Я сяяла немов зірка на небі, від того що він сказав, я посміхнулася і повернулася до роботи. Дерек вже давно залишив мене, але я не могла про це забути про те що він сказав.
Коли я була вдома то задумалася про те чи варто йти сьогодні на зустріч з Райаном. Мені треба була допомога, я подзвонила Маргарет. Вона була чимось зайнята, але була не проти поговорити, сподіваюсь я не відривала її від якогось хлопця і вони мене зараз разом не проклинають. Хоча голос Маргарет був досить спокійним, та й не чутно було нічого .. зайвого.
Я розповіла про свою дилему, про шикарний секс з Дереком і я тепер не впевнена що саме маю робити. Маргарет рекомендувала не зациклюватися на Дереку і все ж таки сходити та побачити Райана, бо можливо я так реагую на нього через недотрах, я була на тисячу відсотків переконана що Маргарет не права, але все ж таки влаштувати невелику перевірку собі та своїм почуттям, якщо можна було так сказати. Мене ця думка збадьорила, я підвелася та пішла збиратися. Райану я написала що сьогодні буду, на що він відповів що зустріне мене, і я зраділа. Що ж тепер треба вдягнутися, і от я взагалі не маю уяву, що вдягнути аби я вирізнялася та й не виглядати повсякденно. В сенсі, не те щоб повсякденний одяг не підходив, але це було просто не те що мені потрібно. Після не довгих вагань, я обрала образ тотал блек, який підходив під будь-яку подію, а вишенькою на торті була червона помада, яка підкреслювала мою сексуальність та привабливість. Можливо так і не було, але точно це відчувала усіма фібрами души та й нанесення давало мені особливе задоволення, тому це точно що мені зараз треба. Я оглянула себе в дзеркало, і попрямувала до виходу задоволена.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Дочка королеви , Наталі Блейк», після закриття браузера.