Катя Губська - Чорний Янгол. Початок, Катя Губська
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
19
Катрін стояла навколішках біля Шарля. Її очі блищали від сліз. Вона взяла його за руку.
— Милий… — прошепотіла вона, тремтячи. — Не покидай мене.
Борро ледь усміхнувся. Його губи майже не ворушилися.
— Я завжди буду з тобою, янголе мій… І завжди любитиму тебе…
— Ні, Шарлю! — вигукнула вона, тиснучи його руку міцніше. — Я не хочу тебе втратити ще раз!
Він подивився на неї слабким поглядом і запитав:
— Ти плачеш?
Катрін похитала головою, хоча сльози вже текли по щоках.
— Кітті… Поцілуй мене востаннє…
— Не говори так! Ти видужаєш! Все буде добре!
Підійшов Поль. Він нахилився до неї і обережно відвів убік.
— Чорний Янголе, він ще живий, але шанси мізерні… Кинджал пробив легеню. Пробач мені…
Катрін подивилася на нього з відчаєм. Її губи затремтіли.
— Джойсе, Джеку! — крикнула вона. — Перенесіть його до каюти. Обережно!
Принц стояв поруч і мовчав. Коли Шарля перенесли, він підійшов ближче.
— Мені шкода, графине…
— Не смійте казати це! — зірвалась Катрін. — Він ще живий! Він буде жити!
Вона зиркнула на капітана Уїрбі. В її погляді було полум’я. Лице напружилось.
— Ти помреш за це!
Уїрбі витяг шпагу. Він підійшов ближче, готовий до бою.
— Якщо я переміг тебе раніше, то зроблю це знову!
— Якщо Борро помре, я буду нищити кожне судно в морі. І в цьому будеш ти винний! — її голос лунав різко і холодно.
Катрін без церемоній витягла кинджал і кинула його. Ніхто не міг цього передбачити. Її реакція була миттєвою. Зброя влучила точно в груди Уїрбі. Він похитнувся й упав мертвим на палубу.
— Капітане! — закричав Поль. — Граф кличе вас!
Катрін кинулася до капітанської каюти. Лікарь зайшов слідом. Він сумно похитав головою.
— Він помирає?
— Так…
— Полю… залиш нас.
Коли той вийшов, Катрін сіла поруч. Вона взяла коханого за руку.
— Ні, ти не помреш. Чуєш?
— Кітті… — Він почав кашляти. З рота виступила кров.
— Я тут, коханий. Я з тобою. Я нікуди не піду…
— Пообіцяй мені, — прошепотів він, — що ти житимеш… вийдеш заміж… народиш дітей… і будеш щасливою…
— Шарлю… Я тільки з тобою хочу бути…
— Обіцяй, любове моя…
Катрін вже не могла стримувати сльози. Вона прошепотіла:
— Обіцяю…
Вона поцілувала його. А коли підняла голову, Шарль де Борро вже не дихав.
— НІ!!! — її крик зірвався та пролунав над «Аресом».
Принц зайшов до каюти і обережно обійняв її.
— Поплачте… вам стане легше…
— Я більше ніколи його не побачу!
— Можливо, ваші душі зустрінуться знову.
— Він закрив мене собою… Чому?
— Бо хотів, щоб ви жили. Ви тільки почали жити…
— Я знайшла його, щоб знову втратити…
— Що ви тепер збираєтесь робити?
Катрін спробувала витерти сльози. Її погляд став твердішим.
— Спершу я подбаю про його похорон. А далі… Не знаю. Моє життя без нього втратило сенс…
— Може, ви повернетесь до нас? Я зроблю так, щоб Чорний Янгол зник. Ви знову станете графинею де Арсен.
Вона похитала головою.
— Ні, Ваша Високосте. Моє місце — тут, на «Аресі».
Принц кивнув.
До каюти увійшов Джойс із кількома піратами.
— Капітане, можемо чимось допомогти?
— Приготуйте все до поховання.
Вони вийшли. «Арес» рушив до острова Кета. Саме там Катрін хотіла поховати коханого.
Увечері вони прибули. Похорон відбувся вночі. Коли труну засипали землею, Катрін нахилилася і прошепотіла:
— Пробач, Шарлю, що не змогла себе захистити…
— Він любив тебе, тому й захистив, — сказав Джек.
— Захистив… і помер! — з болем в голосі відповіла вона. — Джеку, ти не розумієш…
Вона кинулась до води і вплав дісталась до корабля. Закрилась у каюті. Її плечі тремтіли. Вона довго сиділа в тиші. Сльози текли по щоках. Її руки тремтіли.
До дверей постукали. Вона відчинила. Це був принц.
— У мене пропозиція. Якщо не хочете повертатись до палацу, приєднуйтесь до мого флоту.
Катрін подивилася здивовано.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Чорний Янгол. Початок, Катя Губська», після закриття браузера.
