Юшманов В В - Мольфар і Навка, Юшманов В В

Я пам’ятаю, що енергетичні кулі — це лікувальна практика. Вони руйнують хвороби. Зараз стали зброєю боротьби з образами. У нашому випадку останні можна порівняти із пухлиною. Майже теж саме. 

За кілька хвилин підійшли Лариса з Берендеєм. На відьму щогли також зробили велике враження. Не дивно. Таки громади!

Лариса! Спробуй власне чаклунство. Є загроза у щогл та антен? Зараз це й встановлюю. Жодних наслідків. У охорони присутня сучасна апаратура. Але вона для стеження за антенами. Це їх робота. Вона автономна, та з “Дугою” не пов’язана.  Ти не можеш не вражати. Ти чуєш обладнання, що працює? Чаклунству заважає. Навчилася ще у дитинстві.  Де школа відьом? Треба взяти пару уроків. Літератури повно, але у тебе нічого не вийде. Зв’язок з Першоматер’ю не вдасться встановити. У нашій справі це головне.  А як же відьмаки, чи чаклуни?  Гадки не маю. У них власне чаклунство. Якось домовляються, мабуть. Ти ж про відьом питав.  Добре. Ми доповнюємо один одного. У цьому наша сила.

Берендей насторожився. У нього, як і у Навки, зв’язок з будь-якою часткою лісу. Зараз він видав загадкове зауваження.

Там дві машини під'їжджають.  Мабуть, зміна охорони? Ні, вони до “Кола” направилися. 

Цікаво та зовсім неочікувано. Питання, яке сколихнуло не тільки у мене: це планова поїздка, чи реакція на наші дії? Ми зруйнували коло. Щодо нас, ситуація стає небезпечною. З іншого боку, треба встановити: чи причетні військови до пастки Штепи. У будь-якому сенсі, навіть, побічно. Як перевірити? У мене з’явилася ідея використати наших невидимих для звичайної людини помічників.  

Тут є недалечке заповідне місце? Треба сховати від сторонніх очей мене та Ларису.  Так. Майже, поруч. Йдемо. Навка вкаже. Ні, для неї інше завдання. Радість моя, ґазда лісова, тебе необхідно літатиме туди, до “Кола”. Мене треба знати: що ці військові там роблять. Для чого приперлися туди. Вже там. Тільки обережно! Вони можуть мати пастки для духів. Мене це не торкається, та й ти поруч. … дивись. 

 

Машин було дійсно дві. Військова вантажівка з металевою будкою, мабуть, ЗИС та, поруч, чорна “Волга”. Декілька годин тому, я б їй зрадив. Поруч снували кілька чоловіків у камуфляжі. Вивантажували якісь ящики та переносили їх до центру кола, до одинокої будівлі. Поруч працювала бригада ремонтників. Вони встановлювали якісь прилади, значення котрих мене було невідомо. Прилади монтувалися зовні, у приміщення ніхто не заходив. Один з технарів, він носив окуляри, постійно щось казав, жестикулював. Майже не мовчав. 

Навка! Його можна почути? Зараз, вже … ввімкнула.  … ефірне випромінювання зашкалювало. Зараз фон, на. Нічого не вийде. Даремно тряслися у таку далеку, на. Немає енергії. Нема чого перетворювати, на. Треба згортати лавочку. 

Яку енергію цей горе-вчений  намагався перетворювати? Душ? Це ж неможливо. Вона залишається дискретною при будь-якому розкладі. Антени принесли?  Моя провина, немає більш каналу.

Одразу наступне питання. Куди він намагався перетворювати енергію? У повітря? Фіксувати відліт Духів? Чи має якісь накопичувач? Подивились Навкиними очима на привезене обладнання.  Жодної речі, яка б сходила на батареї. Не в бідони з-під молока він намагався її пакувати! Цікавість військових щодо даної теми насторожує. Що вони надумали? Мене не подобається ідея перетворення Душ. Це може призвести до катастрофи. Слон у посудної лавки — краще описання намерів. Фінал очевидний: господар приміщення пристрелить слона, якщо не має змоги його прогнати. 

Треба прослідкувати за технарями. Де вони базуються? Можемо отримати відповіді на наші питання. Хвилювався, що вони побачать повалені вздовж кола стовбури смерек. Ще більш секретними дослідження стануть. Але … тут треба знати про світ безтілесних Сутностей. Сподіваюсь, до цього вони не дійшли. Практика показує, що за подібними обстеженнями повинні бути або вчені, або шарлатани. Останні частіше керують фінансуванням, та беруть себе майже все, виділяючи крихти на наукову працю. Треба ж витрати виправдовувати. У нашому випадку необхідно шукати Замовника!

Но це вже обов’язок Мольфару! Мудрий Лелет неспроста згадував про мій фах детектива. Час змінюється. Можливо, моя праця потрібна саме у цієї якості. … Наше втручання не було помічено. Вони, навіть, не підходили до краю кола. Вже добре.

Навка повернулася до заповідного місця. Військові пішли до охорони. Нічого нового!  Вони, навіть, не бачили небесного прожектора! Драма, що була розіграна минулою ніччю, залишилась непоміченою. Неочікувано. Повне інкогніто!

Вирішили повертатися до дому у вечері, коли тьма паде на землю. Так спокійніше. Під час очікування сутінок, придумали з Берендеєм план спостереження за чудними науковцями. Якщо з Зони не вийдуть, ми все знати будемо. В лісі неможливо щось приховати від господарів. За його переділами складніше. Прохав запам’ятати розпізнавальні ознаки: номера машин, адреса військової частини та інше. Треба від чогось відштовхуватися. Домовились, що Лісовики уберуть сліди чаклунства: стовбури дерев. Нам зайва увага не потрібна. 

Лариса не могла погодитися з інформацією, що всесвітнього Зла не існує. Накопилось багато питань. Час на розмови у нас є. Сором’язливою дівчина не була, як не крути. 

 

Мольфаре, якщо Зла немає, повинні з’явитися любителі жити  чужим коштом. Безумовно, таки істоти існують. Паразитами їх кличуть. У тваринному та рослинному світі представлені дуже широко. Хиба це не є Зло? У чому? Еволюція. Кожен вид пристосовується як може. Зверни увагу, у паразитів великі обмеження. Вони невзмозі існувати без процвітання господаря. Там така “гонитва озброєнь” на всіх рівнях: від клітинного до організмічного.  Для чого це, який сенс у паразитах? Ти ставиш питання, які не мають відповіді. Еволюція — постійна боротьба за виживання, ні, не більш пристосованих істот, виживають гени. На жаль, про це часто забувають. У генетиків, навіть, існує жарт: курка — це засіб, за допомогою якого одне яйце виробляє інші яйця. Кожен користується власною стратегією. Зараз краще одна, потім — інша. Коли вигідна співпраця виникає симбіоз, іноді хтось починає “тягнути ковдру на себе” та з’являються паразити. Йде розвиток організму та його Душі. Це головне. А сенс кожен власний вкладає. Якщо я буду всім довіряти, мною будуть користуватися, як дурнюнюю. Я програю! Добре. Будемо з твого краю заходити. Для початку треба признати, що без довіри кооперація неможлива. Розквіту не буде. Без сумніву. Але якщо опонент бажає не розвитку, а виграшу: “Нацарював три шаги та втік”. Я підходжу до цього. Для мене прояснення прийшло з неочікуваного кута: “теорії ігор”. Був вражений, як вона взаємостосунки у суспільстві пояснює. Зараз розповім. Ти чула про “дилему в’язня”? Поки що ні.  Гра така, психологічна. Втікли два в'язні. Їх спіймали. Допитують окремо. Далі сама гра. Якщо обидва не здають один одного, отримають по очку. Якщо один здав товариша, а той — ні, він отримує подвійну порцію очків: власну та спільника. Якщо здали оба — нічого не отримають. Як у будь-якій грі, сенс накопичити максимальну кількість очків. Зрозуміло. Яка стратегія буде більш виграшною у цій грі? Розповідай далі, я ще не вирішила.  Комп’ютерний аналіз, дійшло до цього, видав, що найуспішнішою буде стратегія, яка має назву: “око за око”. Ти співпрацюєш, я також. Ти зраджуєш, відповідь та сама. Зникає сенс махлювати. Чула. Так дипломати живуть. У них подібна поведінка називається: “симетрична відповідь”. Схоже, але не зовсім. Ця стратегія вельми поширена у рослинному та тваринному світах від бактерій до вищих хижаків. Тобто, якщо я буду їй слідувати, то буду вигравати. Майже, завжди. Головне встановити щура, який зраджує та не грати з ним. Молодця! Чекай, а чому “майже”? Щось ще є? Так. Проблема комунікації. Тобі здалося, що тобі зрадили, а насправді — ні. Потрапляєте у протифазу та постійно підставляєте один одного.  Що робить? Прощати. Маєте шанс повернутися до співпраці.  А якщо завжди співпрацювати? Програєш стратегії: “завжди зраджуй”. А якщо я с такими не граю? Тоді виграєш, але це вже “око за око”. Як цікаво! У математиці багато поезії. Не всі мають змогу побачити. Прикольно. Мольфаре, ти описав механізм дії “сглазу”, та як від нього захищатися. Любов — кращий засіб. Закохані грають у “завжди співпрацюємо”. Протифази не буває. Я мала на увазі трохи інше. Це приватний випадок. Але добра прививка від порчі. Виходить, що ми разом, поки співпрацюємо. Право на помилку у нас є. Ти ж пробачила мені вторгнення у твоє життя. До речі, тут на сцену виходить ще одна стратегія, чомусь її називають “Павлов”. Якщо рішення принесло мене вигоду, я продовжую поступати так же, якщо ні — змінюю. Схоже на “око за око”, але дозволяє уникати випадків, коли прощенням користуються для власної вигоди. І наостанок. Якщо у групі ми граємо у “завжди співпрацюємо”, на поодинці нас не перемогти. Він буде вимушений грати за нашими правилами. Цікаво, що сам на сам така стратегія веде до програшу. Ти впевнений, що одинак не зрадить? Невигідно. Група надає захист, який він втрачає. Зарікатися, безумовно, не можна. Всяке може бути. … Чому тебе цікавить саме це питання? Проблеми у довірі?  Не впевнена. Чую нотку сумніву.  Вже є членом якоїсь спільноти? Ти знаєш, я одинока та ще вчуся. Відьми це особливе коло. Якщо попаду туди … відмовиться не сможу. Не треба відмовлятися. Завжди буду радий отримати допомогу у прийнятої у конклав, чи яка там назва, чарівниці. Тут головне довіра. Ти нам довіряєш? Після всього, що ми пережили? Не питай! Так відповідь позитивна? Звичайно. Добре. Зараз треба розібратися: що тебе хвилює? Ти спілкуєшся з відьмами? Якщо відверто, жодної не бачила. Та на Лисої горі не була. Нечисті лякалася.  Добре. Клієнтура бентежить? Мабуть, ні. Іноді на ринку амулетами торгую. Там Окулярника зустріла. Можна казати, що він самий продвинутий клієнт. С приладом цікавим ходив. Казав, що виключно у мене амулети заряджені.  Потребує уваги. Чого цікавого то? Купив кілька штук. Познайомились. Обмінялись телефонами. … Не дивись так! Коханець він паршивий. Його більш моя квартира цікавила, точніше меблі … ще точніше — мої амулети: як я їх заряджаю. Це як? У нього якийсь прилад є. Все ним міряє. Верещав від захоплення.  Мене це не подобається. Його не я, а мої амулети приваблюють! Послала до Гугла. Контакти залишилися? Так. Він у ліс зі мною просився. Обіцяла, що влітку візьму.