Angel Ver - Обіцяна душа, Angel Ver

Післямова / Afterword

Схід. Бездоріжжя. Лісова окраїна/ East. Terrain. Forest outskirts

 

Легкий весняний вітерець порушує спокій дерев. Заколисуючи їх, під свою казкову мелодію. Він пробирається між густим лісом, і виривається в безкрає зелене поле. І губиться серед простору та ароматів трав.

Вирує тиша.

Спів птахів створює власну атмосферу, та спокій навколо.

І десь там далеко-далеко звідси, чути шум річки. Що вабить, підійти ближче. 

Тут не ходять люди. 

Тут немає протоптаних доріг. 

Тут суцільне бездоріжжя. 

Тут на лісовій окраїні спочиває вона.

Дівчина що полонила кам'яне серце Володаря темряви та душ.

Дівчина що була відмічена самою смертю.

Дівчина чия душа зникла серед світів, очікуючи на нове відродження. 

Місце її поховання не відмічено ні одним стовпчиком, чи гілочкою.

Здалеку може здатися, що це простий горбок свіжої землі.

Якби не квіти. Якби не білосніжні лілії, що вкрили все місце її спочинку.

Та хіба в цей період цвітут лілії?

Не можливо сказати точно. В природи власні правила та закони. Що іноді не піддаються логіці.

 

- Я знайшов тебе моя Лілі…

 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍