Алекса Адлер - Моя всупереч, Алекса Адлер

Що б там одо Мі-ічан не говорив, сьогодні я хочу відчувати своїх чоловіків уві сні так близько, як тільки можу. Може, тоді мені ніхто зайвий не насниться.

Ніч пролітає, як одна мить. Слава небесам, цього разу справді без сновидінь.

Засмучує лише те, що я прокидаюся в ліжку одна. У чоловіків закінчився вихідний, і знову настали імператорські будні.

«Доброго ранку, імператрице. Точніш-ш-ше вже полудня», – вривається в мої думки насмішкуватий голос Чотжара.

− Як полудня? − повертаю я голову на шелест зміїного хвоста по підлозі. На-агар якраз діловито вповзає до нашої спальні.

«Тобі роз-с-сказати, як змінюється час у добі?» − іронічно дивиться на мене.

− Дуже смішно, − бурчу сонно. – А чому мене не розбудили? Хоча ні. Дай вгадаю сама. Володарі так наказали.

«С-с-саме так. Але якщо ти вже зволила с-с-сама прокинутися, настав час знайомитися з с-с-сьогоднішнім розкладом», − ікласта усмішка Чотжара виглядає надто багатообіцяльно. Боюся вже уявити, що він там напланував для мене.

І поки я встаю з ліжка, дізнаюся, що всі мої зустрічі від учорашнього дня були перенесені на сьогодні. От тільки часу на них зовсім небагато, оскільки ввечері… так, увечері відбудеться перше заняття із Сетору.

«Рія Іош-ш-ші вже прибула до палацу, як і рія С-с-сора. Обидві дами чекають на зустріч з-с-с тобою, зайнявши себе цікавою бесідою на с-с-східній терас-с-сі. З ким волієш-ш-ш зустрітися насамперед?» – цікавиться Чотжар, спостерігаючи, як я кутаюся у халат.

«З обома. Поговорю з рією Іошші при рії Сорі, мені цікава думка наставниці. І твоя, до речі, також. І ще... можеш покликати Ніба? Є в мене одна ідея, в якій стануть у нагоді його псі-здібності», – кидаю запитальний погляд на свого хранителя.

«Покликати ранвіш-ш-ша на твою зустріч з вис-с-сокородними ріями?» − скидає він здивовано брови.

− Так, нехай супроводжує мене на цю зустріч разом з тобою, − киваю впевнено.

«Як скажеш-ш-ш. Мабуть, це буде цікаво», − подумки хмикає Чотжар, відзначаючи завдання на тороброслеті.

Вже прямуючи в купальні, я дещо згадую. І повертаюся до свого наставника та хранителя.

«Володарі тобі не говорили? Хто з них буде присутній під час візиту рі-одо Сетору?»

«Володар С-с-са-оір», − чую відповідь у своїй голові.

І повільно повертаюсь назад, йдучи, куди йшла.

Це буде складно.

У купальнях, завдяки старанням вірних лайс уже все готове до мого пробудження. Дівчата, знаючи мої звички, з'являються відразу, варто мені закінчити з гігієнічними процедурами. І розпочинається підготовка імператриці до робочого дня.

Це раніше я могла бігати цілими днями у простій сукні на голе тіло, головне, аби чиста. Он на кораблі А-атона ще й боса ходила, і гола навіть. Все-таки чоловіки, вони чоловіки скрізь. Навіть в Аша-Ірон. Природний вигляд їх цілком влаштовує, і вони не морочаться всіма жіночими ритуалами краси, вважаючи, що й так зійде. Ніколи їм про це думати. По суті, моїм зовнішнім виглядом мої господарі переймалися лише тоді, коли треба було продемонструвати мене вищому товариству Аша-Ірон.

Поки я не стала вільною, та ще й дружиною імператорів, навіть уявлення не мала, скільки часу мені доведеться приділяти своїй зовнішності. Як багато правил дотримуватись. Але наставниця просвітила, повністю взявши наді мною шефство в цьому питанні.

− Вам пощастило з зовнішністю, моя пані, − мовила якось рія Сора, пильно спостерігаючи, як мої служниці вкотре вбирають мене в офіційний одяг з самого ранку. − Ви дуже красиві. Незвичайною для нашої раси красою, екзотичною. Але її треба подавати з імператорською гідністю. З блиском. Ваше походження багатьом не дає спокою. Тож продемонструймо бездоганний стиль та манери справжньої імператриці, щоби вище товариство не мало іншого вибору, окрім як схилити шанобливо перед вами голови.

От я і намагаюся відповідати цим вимогам. Щоразу, як мені доводиться приймати чергових візитерів, або супроводжувати кудись чоловіків.

І зазвичай я ретельно стежу за діями Жіни, Неоко й парочки їхніх помічниць. Так навчала мене рія Сора. Щоб бути впевненою у кожній деталі моєї зовнішності.

Але сьогодні, поки служниці доводять до досконалості мої руки, ноги, волосся та обличчя, я раз у раз повертаюся думками у вчорашній день. І в нічну розмову з А-атоном.

Згадуючи все, що він сказав, знову мимоволі похмурнішаю. Але ловлю злякані погляди дівчат і змушую себе натягнути на обличчя маску незворушного спокою. А то ще подумають, що я злюсь на них і почнуть готуватися до страшної кари.

Слова А-атона досі викликають у мені повне внутрішнє неприйняття. Але ситуація зараз, вранці, при денному світлі, більше не здається такою тужливою та безнадійною.

Адже чоловік сам сказав, що такий результат не є неминучим. І я розумію, що мій світлий се-аран, підкоряючись почуттю обов'язку, просто намагається передбачити всі можливі варіанти подій й підготуватися до них. Насправді його слова, його вчинок − це щось неймовірне. По суті, мені дали повний карт-бланш, дозволяючи робити все що завгодно, аби лиш зберегти дітей та імперію. Навіть зраду дозволили.

Але це зовсім не означає, що робити мені доведеться саме те, про що йшлося. Жіночу хитрість ніхто не скасовував. Підозрюю, Сетору найбільше в мені заводить саме те, що я не йому належу. Я для нього заборонений плід. От на цьому і гратиму, якщо, не дай боже, мені все-таки доведеться залишитися на якийсь час без моїх Володарів.

Але перш ніж рвати на голові волосся, вигадуючи, як врятуватися від бажань жерця, я маю зробити все від мене залежне, щоб взагалі не допустити подібної ситуації. Я маю зробити все, щоб врятувати своїх чоловіків. І розпочну вже сьогодні.

Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно