Аріна Спел - Програне парі, Аріна Спел
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Стукіт в двері. І одночасно з ним завмирає моє серце.
Айрон заходить, повільно, наче хижак. Дивиться на мене, не приховуючи збудження. Ой леле. Страшно. І солодко.
Не кажучи ні слова, прямує до крісла й сідає.
-Може змінимо позу? Спробуємо інакше?- питаю його.
-Не провокуй. Краще мовчи.- відповідає хриплим голосом.
Знов та сама історія, знімає сорочку через голову. А я не можу відірвати погляду від його ідеального тіла. Бачу як нервово ходить його кадик. Стою в нерішучості.
Розвʼязую халат , він падає мені до ніг. Його зіниці стають вертикальні , ніздрі тріпочуть, він втягує мій запах. Це збуджує.
-Ти збрехав.- дорікаю йому.- тобі подобається червоний.
-І червоний також. Можеш зняти, мені наперекір.
Підходжу до нього впритул, намагаюся зрозуміти, як краще сісти. Може якось з краєчку. Але він не дає мені час на роздуми. Тягне на себе. Змушує розвести ноги і сісти так як минулого разу. Мої ноги по обидві сторони від нього, зігнуті в колінах, руки на його плечах. Лицем один навпроти одного. Він не чекає. Не пропонує почати мені перші. Притискає моє тіло до свого і одразу цілує. Я судомно стискаю його плечі. Тону в цьому поцілунку.
Його долоня повільно підіймається по моєму тілу, обпікаючи все на своєму шляху, накриває груди. Пальці підчіпають тканину ліфчика, закочуючи її й оголюючи соски.
-Я мушу спробувати, інакше помру- вимовляє на видиху. Схиляється і припадає до моїх грудей. Обхоплює один сосок, ніжно прикусує і втягує, інший розтирає пальцями. Стогне. Я мабуть теж, бо майже не усвідомлюю того, що зараз діється.
-Хочеш кінчити? - намить відпускає мене і знов починає пестити.
Я мовчу. Лава , що тече моїми венами, непідконтрольна.
-Не чую відповідь!- дмухає на горошинки , дразнить язиком.
-Хочу.
Гучний стогін зривається з моїх вуст, коли його рука накриває моє лоно. Пальці знаходять клітор і кругові рухи доводять мене до безумства.
-А ще чого хочеш? - шепоче мені цей спокусник.
Я знаю що. І ніколи б не наважилася на таке, будучи при тямі. Але зараз. Зараз я хочу. Його.
-Торкнутися тебе. Там.
Він знову стогне. Не допомагає, але й не зупиняє , коли я беруся розстібати його штани. Пірнаю рукою в середину, Обхоплю його член. Він великий, гарячий , шовковий. Айрон сіпається, втягує мій сосок ще сильніше. Рухи на моєму лоні стають жорсткіші і наполегливіші.
-Так- шипить.- проведи в гору і вниз. Зіжми сильніше.
І я слухаюсь. Бо потребую цього не менше.
Стогони, гарчання, наше шумне дихання. Мене накриває оргазм. Мій перший оргазм. Відчуваю як його сімʼя виливається на мене.
Цього разу я не втратила свідомість, але сили почали покидати мене.
-Я засинаю, зі мною все гаразд.- кажу йому, щоб не хвилювався й падаю на його груди.
-Я знаю. Спи, моя солодка.- обіймає й притискає до себе.
Моя пантера прокинулась і цього разу, але вже не така знесилена. Вона не тягне з мене багато сили, бо вже має власну.
А далі сон. Без сновидінь. Без турбот і жахів. Просто сон.
Як же добре. Поруч з коханим.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Програне парі, Аріна Спел», після закриття браузера.