Олександр Шаравар - Повернути себе. Том 1, Олександр Шаравар

            - Вони виявлять місце з'їзду в річку,- промовив Фіск.

            - Правильно, тому стояти на місці ми не будемо.  Тут недалеко є спільнота "натуралістів", - промовив Дерек, - Вони не користуються сучасними технологіями і живуть у горах. Можна буде там деякий час відпочити і вирішити, куди прямувати.

             - Вони нам зможуть чимось допомогти? - запитав Фіск у Дерека.

             - Тільки продуктами харчування і все. Там головний - мій знайомий, у них уся техніка не вища за паровий двигун. Хоча в нього в печері є побутова сучасна техніка. Але нам від цього не гаряче і не холодно. Нам треба поховати Балбі по-людськи.

           - А взагалі, де нам можуть допомогти? - запитав Фіск у Дерека.

           - Дуже цікаве питання.- промовив той у відповідь.- У нас немає зв'язку ні з ким. Супутники, якими ми вчора користувалися, вже збиті. Ми не знаємо обстановку в окрузі. Може, тільки в цьому регіоні зіурги захопили владу, а в інших тільки контроль у наших. А може і вся планета вже під контролем зіургів.

             - Давайте без ілюзій,- промовив Фіск,- Сумніваюся, що допустили б ось це,- кивнув він на місце, де нещодавно було зображення з дрона,- Значить, із цим нічого не можуть зробити. Єдине, що ми можемо зробити - здохнути зі зброєю в руках.

           - Ти надто песимістичний,- промовив Дерек,- Метрополія має надіслати флот, нам головне протриматися.

             - Ви самі-то вірите в це,- вимовив Фіск. 

             - Так, хлопче, давай ти не будеш знижувати й так низький моральний дух, - промовив Дерек на вухо Фіску, - Усе буде добре, дістанемося до "натуралістів", відпочинемо, поїмо натуральних продуктів і вирушимо до затоки Малів. - помітивши, що Фіск не здивований, Дерек одразу все зрозумів,- Підслуховував? - і побачивши кивок,- Тоді ти в курсі. Дорога не буде легкою, якщо в радіусі трьох-чотирьох кілометрів буде транспорт зіургів або тарускенів, то нас помітять. Айла казала правду, ти - маяк для них.

             - То вбийте мене,- вибухнув Фіск і одразу ж зловив ляпаса від Дерека.

              - Я дітей не вбиваю,- зло прошипів він,- Якщо хочеш здохнути, то я висаджу тебе і пи***й куди хочеш.

              - Вибачте,- вимовив Фіск, розуміючи, що зірвався.

              - Гаразд, хлопче, з усіма буває, - вимовив Дерек, - вирушаємо в дорогу.

Через сорок кілометрів шляху руслом річки, Дерек вивів БТР на берег і ґрунтовою дорогою, що майже повністю заросла травою, спрямував машину в одному йому відомий бік.

     Щогодини Дерек робив зупинку і перевіряв округу за допомогою дрона. Завдяки цьому вони вчасно і помітили, що селище "натуралістів" більше не їхнє селище.

        Усі дерев'яні будинки являли собою попелища. Будинки, розташовані в самій горі, несли на собі сліди обстрілу і також були зруйновані. Але не це найбільше вразило Фіска.

         На площі селища була піраміда. Піраміда з людських тіл, жіночих тіл. Не менше півтори сотні ще живих жінок було зібрано з поламаними кінцівками в піраміду. 

             - Що це? - запитав Фіск, намагаючись не вирвати від огиди. Маарі та Журт спеціально сиділи в десантному відсіку за перегородкою і не намагалися дивитися разом із ними зображення з дрона.

             - А ось тепер повний п***ц. У матеріалах щодо минулого вторгнення зіургів є інформація про подібні піраміди. Вони проходять під назвою "інкубатор Інцепторона". Тварюка ройового типу, беруться жіночі тіла і складаються в піраміду, попередньо їх заражають. Усередині тіл проходить дозрівання личинок. Жінки продовжують це відчувати, як і те, що їх поїдають зсередини.  Період інкубації дві доби, після чого вони вилуплюються і складаються з тварюк розміром із дрон. Але це все одна літаюча тварюка з розподіленим розумом. Інцепторони знищували цілі міста поодинці. - промовив Дерек. - Фіск, я не можу цьому дозволити статися. Веди БТР за цими координатами. Там має відбутися зустріч із Дірном. Якщо протягом трьох діб не буде, спробуй сам дістатися до затоки Малів. Або роби, що хочеш.

           - Я з тобою,- твердо вирішив Фіск.

          - Не дури, шансів вижити дуже мало. Я прожив уже п'ятдесят років, але ти тільки починаєш жити. Без тебе вони не впораються.- кивнув Дерек за спину, де були п'ятірка сплячих дітей і Маарі з Журтом.

            - Я зрозумів,- вимовив Фіск, він чудово усвідомлював, що Дерек не повернеться вже ніколи, але той твердо вирішив не дозволити вилупитися інцепторону. Він також розумів, що без нього хлопцям не вижити, а головне - не вижити Маарі. А цього він не міг дозволити.

          - Після того, як я піду, ти відводь БТР якомога далі. Я збираюся підірвати тактичний ядерний заряд. - вимовив Дерек і пішов у задню  частину БТР-а, щоб забрати заряд.

         - Адже вони заборонені,- здивувався Фіск і на мить забув про те, що Дерек вирушає на смерть.

         - Вони заборонені лише тридцять років тому. Складу вже понад сотню років, його не чистили відтоді... - усміхнувся Дерек... А тепер, будь мужиком, не розкисай, від тебе залежить їхнє життя... - Після цього Дерек, сумно посміхнувшись, потиснув Фіску руку і покинув БТР.

         - Що він мав на увазі? - запитала Маарі у Фіска.

         - Не зараз,- промовив Фіск.- Сідай на місце другого мехвода, нам треба їхати.

         Маарі хоч і хотіла дізнатися, що відбувається, але перечити не стала. Вона розуміла, коли час для суперечок. А тому швидко сіла на місце другого мехвода і, пристебнувшись, одягла навушники для зв'язку.

         Фіск уперше торкнувся голографічної панелі управління транспортом. Попри деякий страх, БТР відреагував так, як треба, плавно рушив уперед. Звернувши в ліс із дороги, Фіск спрямував машину вглиб у протилежному напрямку від селища "натуралістів".

         Через десять хвилин мовчання вибухова хвиля прокотилася лісом, зламавши молоді дерева. БТР же лише похитнувся, все ж до епіцентру вибуху було понад десять кілометрів.