Ніка Сасс - Міст: Зруйновані мрії, Ніка Сасс

Розділ 18

Стас весь день в офісі був розфокусований, бо думками був в будиночку у моря поряд з Карамелькою. Він переживав, що вона вже щось собі надумала з приводу того, що відбулося вночі. Хоча він сам ще не може дати тому, що між ними точне визначення. Але одне точно, вони перетнули межу і тепер все може зміниться. Принаймні, він на це сподівається. Адже вже не уявляє, що зможе тримати себе в руках поряд з дівчиною. Не після цієї ночі. 

 

Коли робочий день добіг кінця, хлопець поїхав додому, тому що вранці забіг поспіхом перед тим, як їхати в офіс, щоб переодягтись. Зараз же він взяв декілька змін одягу та інші дрібниці, що знадобляться на декілька днів, щоб вранці відразу їхати в офіс, не заїзжаючи додому. Батько був у робочому відрядженні, тож вони останніми днями не перетиналися. І це на краще, адже йому не хотілось щось пояснювати з приводу того, де і з ким він проводить свої ночі. 

 

Дорогою до селища хлопець було думав заїхати і взяти якоїсь їжі на виніс, та вирішив, що якщо буде потреба, по можна буде з’їздити чи замовити, якщо звісно там є якась доставка. Та коли він зайшов у будинок, дівчина була на кухні і весь будинок був просочений смачними ароматами їжі. Карамелька озирнулась з посмішкою, а потім ніяково відвела погляд. “Трясця!” - Стас швидко підійшов до Агати і підняв її обличчя за підборіддя.

- Що сталось, Карамелька? - Питає хлопець, пильно вдивляючись в її очі.

- Нічого. - Тихо відповідає дівчина, шаріючись.

- Знов собі щось надумала? - Усміхається, обіймаючи її.

- Голодний? - Змінює тему Агата.

- Дуже. - Починає цілувати за вушком, шию. - Так і з’їв би тебе всю. Дівчина хрипко сміється.

- Я лазанью приготувала.

Стас округлює очі від подиву.

- Ти сповнена сюрпризів, Карамелька. - Цілує її легенько в губи. - Тоді давай поїмо.

 

 Вони вечеряють, а потім дивляться комедію на планшеті. Раптом дзвонить телефон. “Мелодія знайома, але не моя.” - Проноситься в думках Агати. Стас ліниво дістає смартфон з кишені і незадоволенно дивиться на дисплей.

- Я відійду, поговорю. - Повідомляє, крокуючи надвір. 

Агата стискає плечима, потім дивиться на хлопця, що зникає в двірному прийомі. Вона вчора торкалась його, а він її. Чи зможе вона хоч колись дивитись на нього і не згадувати про це в найдрібніших деталях. Дівчина накинула кофту, бо ввечері піднявся вітер, і вийшла з будинку. Стас був у альтанці. Агата пішла в його бік, не відразу зрозумівши, що він все ще розмовляє. Його голос сердитий, рухи напружені.

- Ми це вже проходили, Ліля. Досить! Не змушуй заносити твій номер до чорного списку. 

“Він розмовляє з Лілею?..І судячи з розмови між ними щось було. Краще б забратися звідси”. Та вона залишилась стояти на місці. Стас стояв спиною і дивися в бік моря, тому не помічав дівчини, продовжуючи розмову.

- Якого дідька тобі від мене треба? - Запитує, втомлено зітхаючи. - Я вже багато разів повторював то було раз і повторення не буде. Що ще ти хотіла почути? Так, з нею...Це тебе не стосується. 

Агата, звісно, була впевнена, що у Стаса були стосунки з іншими дівчатами, але почуте підтвердження стосовно Соломко боляче ранить. Нащо вона сподівалась? Це був лише фізичний потяг. Але ревнощі роз’їдають нутрощи.

Хлопець розвертається і бачить Агату. 

- Тебе довго не було. - Промовляє дівчина, намагаючись не видати тоном своїх почуттів.

- Я вже йду. - Відказує Стас, підходить до неї і бере за руку. 

Вони повертаються в будинок і сідають на диван. Агата вмикає фільм, а коли спирається на спинку дивану, Стас її нестримно цілує. “Це цілковите божевілля” - Думає дівчина, коли хлопець перетягує її на себе. Вона знімає кофту з себе і допогає йому зняти сорочку, розстібнувши гудзики до середини, потім же хлопець стягує її через голову. Агаті дуже подобається його треноване тіло і татуювання на руці. За мить вже і її футболка відлітає кудись в бік. Стас горчить, коли бачить чорний мереживний ліфчик і цілує груди крізь тканину. Розсіює цю ману дзвінок телефону. Вони ледь відірваються одне від одного і переводять подих. Агата бере свій телефон і дивиться на дисплей. “Олег”. Стас теж помітив ім’я того, хто телефонував, і стис кулаки. Він постійно жартував з приводу ревнощів Агати, та тепер це почуття текло його судинами, роз’їдаючи наче отрута.

- Олеже, привіт. - Промовила Агата якомога спокійніше. В середині все ще бушувала запалена пристрасть.

- Привіт, люба. - Почулось в телефоні. Як ти?

- Дякую, добре. А як твої справи? Вже всі іспити склав? 

- Так. Не дочекаюсь нашою зустрічі.

- Коли ти приїзжаєш?

- За тиждень. - Повідомив наречений.

- Добре. Вибач, я втомилась. Бувай. - Вона натисла на “відбій”. Встала з дивану і почала підніматися сходами наверх.

- Стій, Агато! - Наздогнав її Стас і вхопив за руку.

- Відпусти, будь ласка. Мені треба...Я стомилась. Надобраніч. - Вона зайшла в свою спальню, впала на ліжко і тихо розплакалась. Це було надто складно для неї. Ці почуття, що обрушилися на неї наче лавина. Ця хімія зі Стасом і невизначений статус їх стосунків, а ще Олег зі своїми планами стосовно їх майбутнього...Це все занадто...

Почувся скрип відчиняємих дверей. Потім Агата відчула як ліжко поряд прогнулося. Стас згріб її в оберемок і поцілував у маківку, потім уважно подивися в обличчя, помітивши доріжки сліз.

- Чому ти плакала? - Спитав якось стомлено.

- Я заплуталась.

- Так давай розплутаємо. - Сумно усміхнувся.

- Це все неправильно. Я заручена...- Почала вона.

- Ти його кохаєш?

- Ми знайомі з дитинства, але почуттів, які мають бути до чоловіка, я не відчуваю. 

- Тоді що тебе турбує? 

- Що між нами? Бо я не розумію.

- Я і сам не розумію, Карамелька, але не можу триматись осторонь, мене тягне до тебе наче магнітом. - Він почав збирати поцілунками сльози зі щік дівчини, потім почав цілувати шию, ключиці, груди, живіт, коли спустився ще нижче, Агата почала заперечливо хитати головою.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍