Аграфена Осіння - Візерунки долі. Я згодна, Аграфена Осіння

– Ця жінка не може бути твоєю парою, поки я живий, – зло відповів Кордевідіон.

Перевертень зробив ще кілька кроків і знову принюхався:

– Ти пов’язав себе з нею? Хто ти такий?

– Я вже відповів на всі твої запитання, на які вважав за потрібне відповісти. – Дін за плечі повернув мене у напрямку палацу: – Ходімо додому, маленька.

– Ця жінка буде моєю! – пролунав погрозливий голос позаду.

Я озирнулася і встигла побачити, як величезний чорний вовк легко перескочив через огорожу з кущів заввишки не менше двох метрів і зник з виду.

Я геть шокована! І як вони тепер мене ділитимуть? Два мачо, два альфи, два справжні лідери! У мене виникла дуже сильна підозра, що Доля, коли вказувала їм обом на справжню пару, просто переплутала пальці й показала замість вказівного – середній.