Олександр Шаравар - Повернути себе. Том 0. Передісторія, Олександр Шаравар

    —  Теж про це думаю,- задумливо промовив Ріг.

    —  Пропоную поки обшукати корабель і зрозуміти, що на ньому є,- запропонував я,- Можливо, тоді в нас з'являться якісь ідеї.

     — Згоден,- відповів Троді,- Але з цим мішком із лайном треба щось робити,- вдарив ногою Мгбанга Троді,- Прокинеться ж, знову щось вигадати спробує, а ми не можемо бути поруч із ним постійно.

    —  На жаль, поки що він нам необхідний живий і відносно здоровий. Тож доведеться про всяк випадок одному з нас чергувати поруч із цим потворою... - Відповів Рог, з огидою дивлячись на Мгбанга.

   —  Давайте я почергую поруч із ним, а ви пройдіться кораблем. Усе одно я не знаю мови, та й погано орієнтуюся в сучасній техніці.- запропонував я. Хоч і хотілося мені самому полазити по кораблю, але я усвідомлював, що буду практично марним у пошуках необхідного.

    Години за дві хлопці нарешті закінчили пошуки корисного і знесли все, що можна, в кают-компанію. Взагалі гірка речей була не маленька, тож буду сподіватися, що щось, що може нам допомогти в нашій ситуації, там є.

    Найостаннішим прийшов Невіс, і його задоволеність прямо випирала. Хоч він і намагався приховати свою радість, але нам, тим, хто знав його дуже добре, було видно всі його кривляння.

    —  Мужики, знаєте що я знайшов у медичному відсіку? -- запитав він у нас.

     —  Давай уже говори,- не витримав я.

     —  Там справді медична капсула сьомого покоління, як і казав мудило,- уже мої лайки підхопив Невіс,- але головне не це. Там налаштована функція автоматичного встановлення нейромережі.

     —  Що нам із цього, самої нейромережі там же немає, а отже, для нас це буде непотрібна функція, - сказав Ріг, який не розуміє радості Невіса, - Краще пошукав би щось корисне, ніж кричав би.

     —  Дурень ти Рог, - відповів Невіс, - Ось цей придурок, хотів змінити собі особистість і для цього налаштував систему медичну капсулу на зміну нейромережі, і легку зміну геному. Мабуть не хотів Мгбанга Третій залишатися Мгбанга Третім.

    —  Ну і що? -- так само не розуміючи запитав Ріг.

    —  Ох і довго до тебе доходить. Раз медична капсула налаштована на установку нейромережі, значить і сама нейромережа тут повинна бути на борту корабля. Тож пропоную про це запитати нашого знайомого, де він ховає нову нейромережу... -- сказав Невіс і м'ясоїдно подивився на Мгбанга, той лише зковтнув пересмикнувшись, мабуть, розумів, що не скаже по-хорошому, то скаже по-плохому... -- Ти ж не хочеш, щоб наш чорношкірий друг позбувся парочки іншої кінцівки. Будь ласка, скажи, що хочеш,- кровожерливо вимовив Невіс.

     —  Мне здається, він хоче нам щось повідомити. Адже так? -- запитав я в Мгбанга, на що той закивав головою. -- Вибач, але паралізацію з язика знімати не будемо. Ми зараз ставитимемо запитання, а ти на них кивай або махай у сторони головою. Зрозуміло?

    —  Здається, наш друг, мотивований по саме не можу, - засміявся Троді.

     Наступних півгодини ми з'ясовували, куди ж сховав Мгбанга нейромережу, і чи немає там якихось сюрпризів. Кілька зламаних пальців дали змогу дізнатися, що в медичному відсіку в сейфі є пастка, і якщо ввести неправильний код, то з сейфа вистрілить отруйні голки. 

    Зламані пальці на ногах дали змогу дізнатися код від сейфа. Мгбанга насилу написав на знайденому планшеті комбінацію. Було видно, що тепер він нас боявся дуже сильно. Але ж раніше, незважаючи на нашу силову перевагу, він ставився до нас з презирством і вважав нижчими істотами.

    Головне, що вийшло дізнатися, у сейфі лежала універсальна нейромережа сьомого покоління "Універсал-7у", чому не індивідуальна, раз одна така вже стояла в його голові? Як виявилося індивідуальну нейромережу могли поставити тільки в ручному режимі і тільки в спеціалізованих закладах, тож Мгбанга вибрав найкращий варіант нейромережі доступний для цивільних.

     Також у сейфі лежали бази для управління цим кораблем. Як виявилося, до цього моменту він жодного разу не пілотував кораблі, тож перш ніж злетіти, йому потрібно було ще вивчити необхідні бази. Цей колишній аналітик щоправда дещо протупив і купив бази виключно для пілотування малих суден. Ні з обслуговування ні з ремонту він нічого не брав.

    —  Кому ставити будемо нейромережу? - запитав Невіс нас.

    —  Вам, напевно, ви єдині, хто вміє керувати кораблем,- відповів я.

    —  Якби не знайдені бази, то так і зробили б. Але раз бази є, то можна ставити кому завгодно.- пояснив Троді.

    —  Не зовсім так, брате. Сьоме покоління розраховане на розумних з інтелектом більше ста п'ятдесяти. Якщо ставити людям, що володіють меншим коефіцієнтом інтелекту, то вона буде працювати далеко не на всю потужність, навіть нібито не гірше за п'яте четверте покоління... -- Пояснив Невіс... -- Отже, справді, якби не знайдені бази з пілотування, то в кожному разі довелося б ставити або мені, або Троді, а так я пропоную вам.

    —  У мене менше ста п'ятдесяти,- задумливо промовив Ріг.

    —  А в мене взагалі невідомо скільки,- відповів я.- Але я ось про що подумав, а чи не могли б ці мутації якось вплинути на ФПІ?

     —  Теж про це думав, - почав говорити Невіс, - І навіть думаю точно вплинули, до речі, в цій капсулі можна і перевірити наші можливості. Хто перший ризикне дізнатися, скільки ж у нас залишилося людяності? -- не дуже вдало пожартував Невіс. Та ми вже давно обговорювали між собою, чи залишилися ми людьми, чи вже перетворилися на невідомих звіряток. Тож це досить болюче питання для нас.

     —  Давайте я,-звався я. 

     —  Добре лягай, - натиснувши на голограмі щось промовив Невіс, - Процедура сканування стандартна, якщо все нормально, то займе не більше п'яти хвилин. Льоха роздягайся повністю, якщо не хочеш позбудеться одягу в капсулі.

      Своєї наготи я не соромився, взагалі ніхто з рабів не соромився. За два роки проведених на шахті нас кілька разів мили, і ця процедура проходила з усіма рабами одночасно. Натовп рабів голими збирали біля ліфта і починали зі шлангів під великим напором нас поливати, спершу якоюсь рідиною з їдким запахом, а потім і звичайною водою. Такі процедури проводили в середньому раз на кілька місяців.  Таке миття було своєрідною турботою про рабів з боку клану, адже в чистих менше хвороб, а отже менше помруть.