Олександр Кваченко - Невідома планета 2, Олександр Кваченко

Дівчині було ні краще, ні гірше. До темряви, ми дісталися до нашої аномалії, зупинилися відпочити перед переходом, я ледь переставляв ноги, вони гули. Ящірок не було. Тех пішов першим у наш світ на перевірку. Я з дівчиною і котом, залишився біля входу в аномалію, яка була розташована в ущелині двох скель. Через деякий час кіборг повернувся, та я з підказками з бази аграфів псіона спробував відкрити мембрану іншим методом, вийшло, перенесли дівчину з котом на поверхню. Там зустрілися з Іс, обійнялися, наче сто років не бачилися, а минув якийсь тиждень інший. Швидко прив'язуєшся до хорошої людини. Пристосували ноші з дівчиною до глайдера і з нею вирушив кіборг, а я з Іс і котом. Тварина все бігала, нюхала і крутила головою на всі боки, все їй було ново. Я йому тільки передав уявлений образ міцно триматися за мене, взяв на руки, і ми теж вирушили за кіборгом. Спочатку кіт боявся, потім виліз мені на плече, вчепився за броню скафандра і з великими очима дивився на всі боки й на сонце в зеніті, і на пустелю і все йому було цікаво. Каюсь я задрімав під час поїздки, вона перетворилася для мене на мить. Раз і я знову в ангарі на такій рідній базі, тут стоїть корабель і такі знайомі коридори. Перевантажили дівчину на платформу, і кіборг повів нас униз.

- ШІ, вітаю, можна звіт по базі, пригоди були? - почувався я після сну стерпна, було цікаво, що тут сталося, поки мене не було.

- Пересилаю, великих інцидентів не було, були помічені поодинокі істоти біля аномальних переходів, проривів не спостерігалося. Вивели зі стазизу та вилікували двох людей. Усе працює у звичайному режимі. У форті спокійно, проводяться відновлювальні роботи. Можемо завтра провести зранку загальну нараду, як зазвичай, усі перезнайомляться і відзвітують.

- Так, було б непогано.

- Тоді завтра на 9:00. Тебе зараз чекає Ліка в мед секції.

Інтерлюдія.

У цей момент двері на іншому кінці приміщення від'їхали вбік, і назустріч мені кинулася відносно невелика тварина, вкрита різнобарвним хутром. Пульс звично прискорився, у вухах застукало, зіниці почали стрімко збільшуватися. Хотілося закричати, але крик застряг у горлі, слідом зайшов усміхнений Мік.

Тварина ткнулася мені у ноги й почала несамовито тертися своїм хутром, вібруючи й видаючи противні тонкі звуки.

- Це ж... - почала напружено згадувати, де вже бачила таких звірів і як вони називаються.

- Привіт, Ліко. - привітався Мік.

- Що це таке? - запитала його, скипаючи.

- Де? - здивувався він.

- Ось це! - тицьнула пальцям униз.

- А це Ос, мій аномальний кіт. Ти йому сподобалася.

- Який кіт?

- Нормальний такий аномальний кіт. - я відчиняла й зачиняла рот, червоніючи й збираючись кричати, - Він милий та лагідний. Його тільки погладити треба. Ось бачиш до тебе лащиться.

Я подивилася вниз і кіт усміхнувся. Там було близько сотні гострих зубів і крик застряг у горлі. Цей відкусить частину мене і не подавиться, стали підкошувалися ноги.

- Щось ти блідий вигляд маєш, - поцікавився Мік. - не рада мене бачити, тобі погано?

Я могла тільки відкривати та закривати рота, цей дикун притягнув монстра на базу, та він нас передавить усіх уві сні. Потрібно терміново блокувати рівень і знищити істоту. Уже збиралася звернутися до ШІ, але Мік помітив мої приготування і виповзання до дверей.

- Щось ти їй не подобаєшся Ос, "сховайся". - сказав хлопець, кіт знову подивився на мене, посміхнувся, та так, що в мене похололо в душі, а потім узяв, і зник, повністю не відображаючись ні в якому діапазоні.

- А де? ....... - не бачу, дивлюся у те місце, де щойно була істота. – Як?

- Хто, де, як?

- Кіт ........ тут же був. - я мимоволі зраділа тому, що нарешті сказала дивне слово.

- Який кіт, ШІ тут була в кімнаті якась тварина, окрім нас Лікою?

- Крім вас двох, датчики нікого не фіксували.

- Перевіряй показання нейромережі Ліка, мене Іс у їдальні чекає. І я тобі тут аґрафку привіз, є вільне місце, візьмешся лікувати, - засипав він запитаннями - вона мене рятувала від павуків, а її поранили. - голова пішла обертом, хто кого врятував, де він узяв аґрафку, аномального кота та ще й у пригоди вліз. За нього тут усі хвилюються, а він знову десь вештається, вічно з ним щось трапляється. То мужиків поранених привозить, тепер ще й аґрафів, цікаво вона гарна, скільки бачила в галонеті фільмів про них, там очей не відвести.

- Ось дивись показання аптечки. - він скинув дані щодо дівчини й свої з нейромережі, втягнув платформу з дівчиною. І зібрався тікати.

- А ну стій.

- Стою.

- Щоб завтра ліг на діагностику після наради. Зрозумів.

- Зрозумів, пішли Ос. - він подивився собі під ноги та махнув рукою в бік дверей. Дикий він і манери в нього такі самі. Ще й заразу якусь дику з собою тягає.

Поклала аґрафку в мед капсулу і почала зчитувати свідчення, як тут все запущено: травма голови, тріщина черепа, зламані ребра, патології та мутації. Напевно, дія несприятливого середовища проживання, дивно, а це що таке. Це ж псіон і дуже сильний псіон. І це якось незвично, лячне, але водночас це мій пацієнт і на ньому можна перевірити дію аномальних речовин.

- ШІ, Мік привіз на базу дівчину псіона з нейромережею, що з нею робити?

- Лікувати, а щоб уникнути незрозумілих ситуацій, виводити з медикаментозного сну рекомендую в його присутності.

- А кіт, - згадала я - він небезпечний?

- Відправляю файли з його характеристиками. Щоб убезпечити себе, прошу на ніч блокувати двері й не провокувати його. Мік обіцяв його не випускати поки що на другий поверх, Тех вважає, що кіт не небезпечний для нього. Аграфи бачать у ньому мисливця і хижака, тренованого на їхнє вбивство, і називають його гάτα.

- Дякую за дані, вивчатиму. Ще є дивацтва в показаннях нейромережі Міка, схоже він теж став псіоном, як таке можливо. Це потрібно вивчати.