Bogdana reider - Зоряні Війни : Новий Шанс , Bogdana reider

 

Шмі відчула, як її серце прискорено забилося. Вона підняла голову і побачила Гая, її майстра, який тихо пробирався крізь вікно. Його присутність була для неї як промінь надії, що пробивається крізь темряву. 

 

— Вибач, Шмі, але ти занадто молода, щоб одружуватися, — сказав він, проникнувши у вікно.

 

Шмі відчула, як сила почала повертатися до неї після того, як Гай зняв трикляті блокатори з її зап'ястків. Вона глибоко вдихнула, зосереджуючись на присутності майстра поруч.

 

— Забираємося звідси, — сказав Гай, оглядаючи кімнату. — Доведеться стрибати. Впораєшся?

 

Шмі кивнула, її обличчя набуло рішучого виразу. Вона зробила крок до нього, відчуваючи, як її впевненість зростає.

— Так, майстре, — відповіла вона.

 

Гай допоміг їй вибратися через вікно, і вони разом стрибнули вниз, м'яко приземлившись на землю. Вони рухалися швидко, тихо, немов тіні в нічному саду маєтку.

 

Ззаду почулися крики та кроки переслідувачів. Гай зупинився на мить, витягуючи свій лазерний меч.

— Тримайся поруч, Шмі. Ми прорвемося крізь це разом.

 

Вона кивнула, відчуваючи, як сила і впевненість переповнюють її. Вони разом рушили вперед, прориваючись через охорону маєтку. Гай був майстерним бійцем, його рухи були точними та бездоганними. Шмі, хоч і молодша, але навчена добре, слідувала за ним, використовуючи свої здібності, щоб допомогти.

 

Нарешті вони досягли краю маєтку, де їх чекав невеликий корабель. Гай кинувся до нього, відкриваючи люк.

— Давай, Шмі, швидше!

 

Вона встрибнула всередину, і Гай за нею. Вони швидко закрили люк, і Гай зайняв місце пілота.

— Тримайся міцніше, це буде швидка втеча.

 

Корабель рушив з місця, швидко піднімаючись у повітря. Шмі відчула, як її напруження починає спадати, коли вони віддалялися від небезпеки.

— Ми зробили це, майстре, — сказала вона, дивлячись на Гая з вдячністю.

 

Він посміхнувся, поглянувши на неї.

— Так, ми зробили це. Ти була сміливою і сильною, Шмі. Я гордий тобою.

 

Вона відчула тепло в його словах, і її серце наповнилося радістю. Вона обняла его прежимаючі близько до нього її голова прижилась до его груді Гай обійняв Шмі, його руки ніжно обхопили її талію. Їхні серця билися в унісон, і в цей момент вони відчували себе єдиним цілим. Шмі відчула, як її тривога і страхи розчиняються, залишаючи лише спокій і тепло его обіймів вона цей момент подумала що якщо і був чоловік за якого вона вийшла заміж він був такий як її майстер  вона не замітала як почала засипати в его обіймах. 

— Ти  приспав  мене силую

Гай лагідно посміхнувся, дивлячись на свою падаванку, яка поступово занурювалася в сон.

— Ти заслужила відпочинок, Шмі, — прошепотів він, укладаючи її зручніше. — Ми безпечні тепер.

 

Корабель продовжував свій політ через космос, залишаючи позаду небезпеку і напруженість останніх годин. Гай відчував, як його власне серце заспокоюється, знаючи, що Шмі в безпеці поруч з ним.

 

Минуло кілька годин, і Шмі прокинулася, відчуваючи себе свіжою і відпочилою. Вона побачила Гая, який сидів біля пульта управління, зосереджено спостерігаючи за приладами.

 

— Де ми зараз? — запитала вона, підходячи ближче.

 

Гай поглянув на неї з теплою посмішкою.

— Ми майже долетіли до Корусанту  так що скоро будемо дома.Шмі сіла в крісло запасного пілота  і начала допомагати він провів по її волоссю — Вони обрізали твою косу падавана.

— РосплелиРосплели  вона її заважала 

 

Шмі посміхнулася, відчуваючи теплоту і турботу в жесті свого майстра. Вона відчувала, що всі пережиті випробування зробили її сильнішою. Вона була впевнена, що з Гаєм поруч вона зможе подолати будь-які перешкоди.

 

— Дякую, майстре, — тихо промовила вона, дивлячись на нього з вдячністю.

 

Гай кивнув, не відриваючи погляду від приладів. Їхній шлях був далеко не простим, але він знав, що разом вони зможуть подолати будь-які труднощі. Їхні серця билися в унісон, і кожен момент, проведений разом, лише зміцнював їхній зв'язок.

 

Корабель м'яко приземлився на платформу на Кроусанті. Шмі та Гай вийшли назовні, відчуваючи, як їхні тіла розслабляються від безпеки, яку дарувала їм рідна планета.

 

— Ми вдома, — сказав Гай, оглядаючи знайомі краєвиди.

 

Шмі вдихнула глибоко, відчуваючи, як повітря Корусанту наповнює її легені. Вона відчувала себе живою, сильною і готовою до нових викликів.

 

— Дякую тобі, майстре, за все, — знову промовила вона, дивлячись на Гая з вдячністю і любов'ю.

 

Гай обійняв її, відчуваючи, як його серце переповнює гордість і прихильність до своєї падаван

— Ти була неймовірно сміливою, Шмі. Я завжди буду поруч, щоб підтримати

 

В Храмі 

Міро зустрів свою господарку з радісним Муканям  дівчина сіла на  навколішки піднявши Лута-Кота на руки 

 

Міро затишно влаштувався в обіймах Шмі, муркочучи в унісон з її серцем, що все ще билося швидше після пережитих пригод. Вона знала, що попереду ще багато випробувань, але зараз, у цей момент, вона відчувала себе у безпеці та вдома.

 

Гай спостерігав за Шмі, його очі випромінювали гордість і підтримку. Він знав, які сили їй доведеться подолати, але також знав, що вона стала сильнішою і впевненішою у своїх силах. Її здатність залишатися спокійною і зосередженою навіть у найважчих ситуаціях вражала його.

 

— Шмі, — нарешті промовив він, — я пишаюся тобою. Твої дії сьогодні були справжнім проявом сили Джедая. Ти обрала шлях світла, попри всі спокуси темряви.

 

Вона підняла голову, дивлячись на Гая з теплом і вдячністю.

— Дякую, майстре. Ваша віра в мене дала мені сили не здаватися. Я завжди відчувала вашу підтримку.