Джеймс С. А. Корі - Вiйна Калiбана, Джеймс С. А. Корі

— Тож, після життя на Ганімеді ти багато знаєш про народження дітей у низькій гравітації, так? — спитав Голден. —

Для поясан це не настільки ризикована справа, правда?

Пракс проковтнув повний рот салату і похитав головою.

— О, ні. Це надзвичайно складно. Особливо якщо це десь на

борту без суттєвого медичного контролю. Якщо поглянути на

випадки вагітності природним шляхом, то відхилення розвитку

і морфології трапляються у п’яти випадках із шести.

— П’яти...

— Проте здебільшого вони стосуються зародкової лінії, —

продовжував Пракс. — Ледь не всіх дітей, народжених на

Ганімеді, перенесли у матку після повного генетичного аналізу.

Якщо наявний небезпечний для життя відповідник, від зиготи

просто відмовляються і починають знову. Одначе відхилення, що не стосуються зародкової лінії, лише вдвічі частіші, ніж на

Землі, тож не все так погано.

— Он як, — сказав Голден з пригніченим виглядом.

— А чому питаєш?

— Та просто, — сказала Наомі. — Він підтримує розмову.

— Татку, я хочу тофу, — повідомила Мей, хапаючи його за

мочку вуха й смикаючи. — Де тофу?

— Ходімо пошукаємо для тебе тофу, — сказав Пракс, відсовуючи стілець. — Давай.

Він ішов кімнатою, вишукуючи у натовпі чорну фрачну пару

офіціанта серед чорних фрачних пар дипломатів, і до нього

підійшла молода жінка з бокалом у руці та зашарілими щоками.

— Ви Праксідайк Менґ? — запитала вона. — Мабуть, ви мене не

пам’ятаєте.

— Е-е-е. Ні, — зізнався.

— Я Керол Кісовскі, — відрекомендувалася вона, торкаючись

ключиці, ніби уточнюючи, кого саме мала на увазі під словом

«я». — Ми трохи листувались, після того як ви виклали відео про

Мей.

— А, точно, — сказав Пракс, відчайдушно намагаючись

пригадати щось про жінку або коментарі, які вона могла

залишити.

— Я просто хотіла сказати, що ви двоє такі, ну, такі хоробрі, —

продовжила та, киваючи.

Праксу спало на думку, що вона, мабуть, п’яна.

— Оце він син бісової хвойди! — скрикнула Авасарала досить

голосно, щоб її слова пробилися через гудіння розмов.

Натовп обернувся до неї. Вона дивилася на термінал.

— Татку, що значить «хвойда»?

— Це така приправа, любонько, — відказав Пракс. — Щось

трапилося?

— Старий шеф Голдена обскакав нас, — мовила Авасарала. —

Гадаю, тепер ми точно знаємо, що сталося з усіма тими їбучими

ракетами, які він украв.

Аджун торкнувся її плеча і вказав на Пракса. Жінка набула

справді присоромленого вигляду.

— Пробачте... Забула про неї.

Поряд із Праксом виник Голден.

— Мій шеф?

— Фред Джонсон щойно провів демонстрацію. Чудовиська

Нгуєна? Ми чекали, поки вони наблизяться до Марса, перш ніж

зняти їх. Ми їх ведемо, транспондери блищать, як собачі яй...

Ну, отже, вони залітають у Пояс, і він бомбить їх. Усіх.

— Але ж це добре, — поцікавився Пракс. — Тобто, хіба це не

добре?

— Ні, якщо це робить він, — відрізала Авасарала. — Він грає

м’язами. Показує, що у Поясу тепер є арсенал для нападу.

Чоловік в однострої зліва від Авасарали заговорив одночасно

з жінкою відразу позаду неї, і за якусь мить потреба в засудженні

поширилася всією групою. Пракс відійшов від них. Сп’яніла

жінка показувала на чоловіка і щось щебетала, забувши про

Пракса і Мей. Під стіною він знайшов офіціанта, вичавив з того

обіцянку при нести тофу й повернувся за стіл. Еймос і Мей

одразу почали грати в те, хто висякається сильніше, і Пракс

обернувся до Боббі.

— Значить, ти повертаєшся на Марс?

Це запитання здавалося ввічливим і невинним, але Боббі

стиснула губи й кивнула.

— Так. Виявляється, мій брат одружується. Спробую прилетіти

вчасно, щоб зіпсувати йому холостяцьку вечірку. Як щодо тебе?

Приймаєш запрошення старої?

— Ну, думаю, так, — сказав Пракс, трохи здивований, що Боббі

чула про поки що нерозголошену пропозицію від Авасарали. —

Ну, тобто, всі базові переваги Ганімеда залишилися на місці.

Магніто сфера, лід. Якщо вдасться врятувати бодай якісь матриці