Шарль Пепен - Переваги поразок, Шарль Пепен

телебачення, який пізніше реалізується у Freebox. Ньєль їде у США шукати «магічну коробочку», оскільки він певен, що винахідники у Кремнієвій долині вже про це думали. Та це не так: від Пало Альто до Сан-Франциско не має жодного натяку на схожу «коробочку». Під час поїздки на ескалаторі в студії Universal Ксав’є Ньєль і його асистенти кидають собі виклик: якщо «коробочки» не існує, то ми її винайдемо! За кілька місяців був створений Freebox, революційний винахід, повністю французький, за який правили 29,99 євро на місяць. Абоненти поспішають придбати цей інноваційний продукт, а конкуренти швидко починають його копіювати. У 2012 році, запустивши Free Mobile, Ньєль утілює свою найкращу пропозицію: ультраагресивна комерційна пропозиція з необмеженим пакетом інтернету — 19,99 євро, а інші пакети — по 2 євро. З першого дня передплату оформлює мільйон французів. Сьогодні нараховано 6 мільйонів абонентів.

Щоразу Ксав’є Ньєль наважувався. Ухвалював рішення, які були типовими для нього. Якби щодо створення 3615 ANNU, Free, Freebox, Free Mobile він раціонально все проаналізував наперед, зачекав, перш ніж діяти, то й не діяв би. І як Річард Бренсон, як усі люди, що приймають рішення, він зазнав безліч провалів: сайти immobilier.com, emploi.com…

Дитина з простої сім’ї, гік із міста Кретей, здається, зрозумів силу дій. Філософ Ален про неї з гумором сказав таке: «Секрет дії — бути її учасником».

 

Насправді треба успішно помилитися.

Навіть не для того, щоб засвоїти урок. Просто щоб довести собі, що ми можемо більше, ніж заповнювати таблиці в Excel. Щоб зрозуміти, що життя може бути кращим. Справжня поразка була б тоді, коли ми цього не дізналися: це означало б, що ми ніколи не насмілювалися.

 

Це важить як для особистості, так і для суспільства: відчуття ризику — це те, що робить цивілізацію живою. У 2005 році з ініціативи президента Жака Ширака до Конституції Франції введено принцип екологічної обережності. Стурбованість через довкілля має сенс, але така модифікація основоположного тексту нашої Республіки навряд чи зробить нас сміливішими. Багато чого чудового є можливим без принципу обережності. Ніхто не є по-справжньому живим без відчуття ризику.

 

11. Як навчитись наважуватися?

 

Подорож тисячу миль завдовжки починається з першого кроку.

Лао-цзи

 

Коли спортсмен насмілюється на нестандартний рух, то це тому, що він вивчив багато простих рухів. Треба повторювати те саме знов і знов, щоб дозволити собі зробити щось незвичне.

Златан Ібрагімович показав себе, тренуючись понаднормово. Здається, він вправлявся не стільки у футболі, скільки в бойових мистецтвах або брав участь у вуличних бійках. Мені пощастило бути на матчі «ПСЖ—Бастія» на стадіоні Парк-де-Пренс. Ця гра ще надовго лишиться в пам’яті завдяки діям Златана, коли той забив гол із неймовірною точністю, наче в уповільненій зйомці відбиваючи м’яч ззаду і не внутрішньою частиною стопи, а зовнішньою. Кожен, хто побачить цей рух, матиме враження, що такого він іще ніколи не бачив: неймовірне зухвальство. Та воно стало можливим завдяки годинам інтенсивних тренувань із тхеквондо в юності. Усі ці роки навчання об’єднались у цьому русі, коли Ібрагімович так повівся з м’ячем, керуючись геніальною інтуїцією.

«Діяти примітивно, планувати стратегічно», — пише Рене Шар у збірці «Листки Гіпноса». Треба згадати гол, забитий Ібрагімовичем, тримаючи в голові цей чудовий афоризм. Коли спортсмен тренується, розігрує можливий розвиток подій, вичікує, тоді він «стратегічно планує». Однак посеред матчу й перед тисячами глядачів Ібрагімович дозволяє собі цей гол, він «діє примітивно»: усе забуває. Не замислюючись, він робить те, задля чого давно тренувався.

 

Така перша умова сміливості: мати досвід, вірити у свою компетентність, освоювати власну зону комфорту, щоб наважуватися з неї виходити, і робити «трохи більше, ніж треба». Хто має зовсім трохи досвіду й постійно хоче його використати, той не годен насмілитися на багато речей. Хто має великий досвід, той за визначенням не може на нього повністю розраховувати: він схильний слухати свою інтуїцію. Сміливість — це результат, нею треба заволодіти: ми не народжуємося сміливими, але такими стаємо.

Здебільшого життєвий досвід завжди є досвідом особистим, і саме від цього залежить прийняття ризику. Коли підприємець, який добре розуміє себе, має ухвалити рішення, він може бути уважним до власних почуттів. Чи відчуває він те саме, що й у минулому, коли талановито ухвалював рішення? Чи пам’ятає він усеохопне відчуття очевидності, яке спадало на нього щоразу, як він правильно користався можливістю?

Ксав’є Ньєль був тихим і стриманим підлітком, звичайним учнем. Він не був сміливим, нічого його по-справжньому не цікавило. Та коли у 15 років він знайшов під різдвяною ялинкою свій перший комп’ютер, усе змінилося. Зачепившись за свою пристрасть до інформатики, він розвине власну компетентність. Вона і зробить його сміливим. Треба спершу напрацювати компетентність, щоб знайти в собі сміливість вийти за її межі.

 

Є відома фраза Ліно Вентури з фільму «Дядечки-гангстери»: «Дурні наважуються на будь-що, за що і стають відомими». Вони насмілюються на все, оскільки знають або обмаль, або не знають узагалі нічого. Їм бракує досвіду, компетентності. Тож чи є їхня сміливість справжньою? Напевне ні: вони не здатні оцінити ризик, на який ідуть.

Навчитись наважуватися —