Джеймс С. А. Корі - Брама Абаддона, Джеймс С. А. Корі

наживо. Цікаво, чи він і справді в неї так звучить. Голден

підійшов до краю платформи і зазирнув вниз у шахту. Через

магнітні черевики його мозку знову здавалося, що існують якісь

верх і низ.

В оптичний приціл він роздивився двох морпіхів-марсіян, які

чимшвидше піднімалися шахтою, наскільки це було можливо

в їхніх простеньких скафандрах. Поки що він їх не впізнавав.

Але Бугая з ними не бачив.

— Спробуй іще раз, — почулося від Наомі.

— Зайнятий, — відповів Голден, скануючи простір за

марсіянами в пошуках їхніх переслідувачів. Нікого видно не

було.

Наомі вилізла з-під своєї панелі управління й підпливла до

нього подивитися, в чім справа. На великій швидкості морпіхи

пролетіли повз них, в останній момент зробили кульбіт і, знову

відштовхнувшись ногами від стелі, упали поруч із Голденом, прилипнувши магнітними черевиками до підлоги.

Тепер крізь захисні щитки їхніх шоломів Голден бачив

снайпера Хуареса та смагляву дівчину, чийого імені не

запам’ятав.

— Ми не втримали опорник, — промовив Хуарес. Він тримав

довгу гвинтівку в одній руці і свіжий магазин в іншій.

Перезарядивши зброю, додав, звертаючись до напарниці: —

Останній «ріжок».

Вона перевірила в себе:

— Маю ще три.

— Доповідайте, — підсвідомо ввімкнув командирський режим

Голден. На флоті він мав звання лейтенанта. Вбите на вишколі

розрізнення людей на тих, що віддають накази, і тих, що їх

виконували, вивітрювалося з великими труднощами.

— Одного зняв прямим пострілом у голову. Ще один, думаю, загинув під час вибуху. Даних про ще двох не маю. Могли бути

поранені або вбиті під час вибуху. Але повністю на це

покладатися не можна.

— А Бугай? — запитала Корін.

— Тримав вибухівку. Другий убитий саме на його рахунку.

— Бугай, — у Корін перехопило подих. Голден зі здивуванням

побачив, як в її очах забриніли сльози. — Його треба забрати

звідти.

— Не можливо, — заперечив Хуарес. — Ліфт став перешкодою.

Він усередині. Будь-які дії, спрямовані на евакуацію його тіла, погіршують наш оборонний потенціал.

— Пішов ти, — вилаялася Корін, ступивши крок назустріч

Хуаресу та стиснувши кулаки. — Ми його там не залишимо…

Не встигла вона зробити ще крок, як Голден ухопив її за ремінь

гвинтівки, відірвав від підлоги й, крутнувши, гепнув об

найближчу переділку. В рації аж почулося, як вона хекнула від

удару.

— Усі жалобні процедури потім, — не відпускаючи її, промовив

він. — Зробимо діло, і влаштуємо траур по всіх загиблих.

Вона схопила його за зап’ястки, і на якийсь бентежний момент

Голден злякався, що вона спробує дати йому бій. За умов

невагомості він дуже скептично розцінював свої шанси успішно

збороти кремезну співробітницю служби безпеки. Та вона

просто відірвала його руки від свого спорядження й опустилася

на підлогу.

— Слухаюсь, командире.

— Вертайся на свій пост, — якомога лагіднішим голосом

промовив він до неї.

Хуарес мовчки спостерігав, як вона пройшла до краю платформи. Витримавши чемну паузу, він поцікавився:

— Який у нас план, командире?

— Зараз Наомі намагається відчинити люк. Але поки що безуспіш но. Підірвавши ліфт, ви, може, й виграли для себе декілька

хвилин. Проте не більше того.

— Ну, а ми тоді спробуємо вбити якомога більше, — ледь

усміхнувшись, проказала інша марсіянка. Хуарес хіхікнув

і плеснув її по спині.

— Значить, займаємо оборону. Хороше укриття й сектор

обстрілу. Може, розфігачу іще одну маску, якщо пощастить.

Кесс, візьми правий кут, і тоді Корін залишиться прикривати

лівий, а я буду по центру. Голден може міняти свою позицію

і надавати підтримку в найбільш потрібному місці.

Він раптом замовк і подивився на Голдена:

— Тільки якщо ви не заперечуєте, командире.

— Не заперечую. Фактично я доручаю вам всю свободу

тактичного управління на цій позиції. А сам спробую допомогти

Наомі з люком. Хай там що — кричіть.

Хуарес відключив магніти і стрибнув, зачепившись ногами за

стелю. Він випростався, скерував