Кайла Броді-Тернер - Легенди Ґотліну, Кайла Броді-Тернер

–Яке у тебе на це право?! – обурився Хельс.

–Половини – нероздільні. Ви повинні належати до однієї сторони, щоб не бути розділеними на полі бою. Якщо у вас немає єдності – сама магія зречеться вас.

Хельґа злякано вхопила чоловіка за руку. Коло під черевиками Хельса засяяло.

–Темрява.

Коло під Хельґою засяяло.

–Ні! Ні! – крикнула вона з переляку.

–Світло. – без зволікань зробив висновок голос.

Хельґа плакала, хапаючи руки чоловіка.

–Залиш нас! Дай нам жити, дай бути разом! – благала вона.

–Має бути шлях. – намагаючись вгамувати тремтіння в голосі, відповів Хельс.

–Шлях є. – відповів голос. – Однак він набагато важчий за поточний.

–Говори. – підняв підборіддя хлопець.

–Ініціація може бути закінчена, якщо ви добровільно відмовитеся від усіх своїх сил.

–Так! – не роздумуючи відповіла Хельґа. –Тільки відпусти нас.

–Стій! – зупинив дружину Хельс.

–Запізно. Твоя дружина уклала угоду. – відповів Містифікатор, забувшись реготом.

Хельс здогадався про те, чого саме хоче загадковий голос. Хельґа неодноразово говорила, що їхній син – їхня справжня сила. Як же вони прогадали. Коли туман розсіявся, колиска виявилася порожньою. Ейдана більше немає, рівно так само, як їхніх сил.

Місто Сердець. 2017 рік.

У місті Сердець, Старла почувалася легко. Але все ж їй хотілося повернутися у свою квартирку на околиці Ґотліна. Вона сумувала за розслідуваннями і за смертними, якими було так легко керувати. За кілька місяців на троні, Старла–Кассіопея стала загальною улюбленицею. Люди більше не боялися виходити з будинків і гуляти десь крім ринку. Відбудова міста займала певний час, але загалом Старла відчувала себе на своєму місці. Каро–Генрита була придворною, і найбільш наближеною до королеви. Помфрі–Гаас був начальником королівської варти. Дівчина з великим запізненням отримала звістку про коронацію Джії. Розуміючи, що Королева Левів править уже рік, Старла пірнрула до порталу минулого року і, спіймавши крука, що летів, прив'язала до лапки лист. Вона сподівалася, що Джіа згадає про неї.

Все одно, Старлу мучили думки, які вона ніяк не могла прогнати зі своєї голови. Каро–Генрита якраз принесла Старлі чашу з чаєм і печиво. Старла подякувала їй. Коли жінка відходила, королева гукнула її.

–Каро–Генрита, у палаці є ворожки? – запитала вона, відпивши чаю.

–Одна є. – відповіла жінка. –Та, що прочитала пророцтво про твою появу.

–Її можна викликати до мене? – запитала Старла.

–Звісно. – знизала плечима Каро–Генрита і пішла геть.

До тронної зали за півгодини увійшла повна стара жінка в червоній хустці з китицями. Вона сіла на крісло біля сходів трону.

–Ваша Величносте, чим можу служити? – запитала жінка, глянувши на Старлу темно–карими очима. На правому боці обличчя жінки виднілося тату, складене з ланцюжка рун, вони оперізували її скроні, відступали перед оком і знову продовжувалися по вилиці, спускаючись до самого плеча, прихованого хусткою.

–Я викликала вас, щоб запитати про одну людину. – повідомила Старла, стиснувши руку в кулак, гострі червоні нігті впилися в долоню, залишаючи вм'яті крапки.

–Як його ім'я, Ваша Величносте?

–Його звуть Айріал Брок. Раніше він був відомий, як Містифікатор.

–Містифікатор був вигнаний Верховною Королевою кілька років тому. – тут же відповіла ворожка.

–Це мені відомо. – роздратовано відповіла Старла, злячись на згадку титулу Ельги. – У мене є жмут його волосся. Це... допоможе?

–Вважаю, що так. Якщо вас цікавить доля загубленого мага. – жінка простягнула зморщену руку з гострими дугоподібними темними кігтями.

Старла вклала маленький шматочок чорного локона в руку ворожки. Вона встигла вирвати його, коли вразила Брока спалахом. Ворожка покрутила локон у руках, а потім дістала червону свічку і запалила її. Вона підпалила локон і розтерла попіл між пальцями. Потім вона взяла шматок старого пергаменту і почала щось креслити. Сірі смуги зайняли весь аркуш, зрідка виходячи на стіл. Вона придивилася.

–Він темніший за ніч. –відповіла відьма. – Його серце весь час плаче.  Душа його, виткана з найтемніших секретів, порвана клаптиками, кровоточить. Злі ви обидва, від того, що шукали не тих, не по тих і страждали. – вона підняла очі на Старлу.– Ви – половини.

–Половини чого? – не зрозуміла вона.

–Одне одного. Ви – частина одного цілого. Ви створені одне для одного.

Шок важким тягарем упав на Старлу. Вона опустилася на трон. Передчуття розігралося, схопивши її живіт. Вона задихнулася.

–Ні. Ні, прошу, ні. Тільки не він. Тільки не з ним. Я благаю!

–Це не моє рішення, Ваша Величносте. – похитала головою ворожка.

–Зміни це. – благала Старла.– Я не хочу...