Ольга Обська - Єдина, або Сім наречених принца Ендрю, Ольга Обська

— Не можна на це дивитися крізь пальці, — не здавалася Глафіра. — А раптом павуки отруйні?

— У рівнинній частині Дарліта отруйних павуків не водиться, — заспокоїв Крайс.

Аргументи у Глаші закінчилися. Більше дорікати хромейстеру не було в чому, і раз напад успіху не приніс, треба було переходити до другої стратегії — взаємовигідного обміну.

— Взагалі-то, я прийшла не тільки про павуків поговорити, — миролюбно сказала Глафіра. — Хотіла запропонувати угоду.

— Угоду? — хмикнув Крайс.

По його самовдоволеному виразу обличчя було видно, що зміна теми розмови йому явно сподобалася.

— Так, — багатообіцяюче посміхнулася Глаша, — взаємовигідну. Я вам налаштовую музичний інструмент на нову мелодію, а ви ділитеся зі мною деякою інформацією.

— Якою саме? — вкрадливо запитав Крайс.

— Про тутешні танці.

— Хочете затьмарити суперниць в танцювальному конкурсі? Гаразд. Тільки тоді не одну, а три нові мелодії, — в очах хлопця спалахнули лукаві іскорки.

Бач, який хитрий — торгується.

— Гаразд, — усміхнулася Глаша.

Хіба їй шкода? Все одно плеєр ось-ось розрядиться, враховуючи, як до нього пристрастився Крайс.

— По руках, — швидко погодився він, і, діставши з кишені свій скарб, простягнув його співрозмовниці.

Глафіра поглянула на екран. Індикатор батареї показував останню риску. Значить, задоволення Крайсу залишилося максимум на годину. Вона створила плейлист з трьома новими мелодіями і повернула плеєр хромейстеру.

— Тільки слухати будете потім, коли виконаєте свою частину угоди.

Крайс, що вже встиг начепити один навушник, знехочу вийняв його з вуха.

— Розкажіть, який танець вважається у вас найбільш буденним і нудним, — Глаша почала пояснюти, яку інформацію чекає від Крайса. — Мені потрібно що-небудь дуже нехитре і, бажано, що вийшло з моди.

— Навіщо вам це?

— Хочу, щоб принц заснув на моєму номері.

Крайс похитав головою:

— Отже, восьма зебра все-таки була обрана не випадково? Дійсно спеціально прагнете провалити конкурси? Так сильно не хочете, щоб вибір Ендрю зупинився на вас?

— А чому я повинна цього хотіти? — обурилася Глаша.

Їй набридла місцева загальна переконаність у тому, що будь-яка дівчина за замовчуванням повинна мріяти про принца з його конем.

— Чому я маю хотіти стати нареченою хлопця, якого навіть жодного разу не бачила? Тільки тому, що він спадкоємець престолу? Цього замало. У вас тут якась збочена логіка.

— А у вас, на Землі, яка логіка?

— У нас на Землі... почнемо з того, що не так і багато принців залишилося, на щастя. Але не важливо, принц чи не принц: якщо хлопець хоче здобути наречену, він спочатку повинен зачарувати дівчину. Він завойовує її, приділяє обраниці увагу і тільки якщо він їй сподобається...

— Як?

— Що як?

— Як приділяє увагу?

— Ну, як-як? По-різному. Дарує квіти, наприклад, або цукерки. Чи влаштовує різні приємні сюрпризи. Тут все залежить від того, наскільки хлопець креативний.

І адекватний. Чомусь в голові сплив не найвдаліший приклад приємного сюрпризу. Чоловік секретарки Оленки в ту пору, коли ще не був її чоловіком, а бойфрендом, вирішив якось на День святого Валентина влаштувати коханій милий розіграш. Роздав у себе в фітнес-клубі флаєри: «Ви наш стотисячний відвідувач, а тому даруємо вам еспандер. Щоб дізнатися, як забрати приз, телефонуйте... » І далі вказав номер Оленки. Чомусь жартівнику здалося, що коханій повинно було стати до чортиків весело від того, що цілий день надзвонюють чоловіки і вимагають незнайомий досі Оленці предмет. Дівчина довго потім не розмовляла з бойфрендом. Пізніше, щоправда, пробачила, навіть заміж вийшла. Але в пориві гніву тепер називає коханого еспандером навіженим.

— Щось ми сильно відволіклися від теми. То як щодо танцю? — питально подивилася на Крайса Глаша.

— Є один варіант — Падервааль. Думаю, вас влаштує. Колись був дуже популярний. Але до того заїжджений, що тепер крім роздратування нічого не викликає.

— О! Те, що треба! — зраділа Глаша.

— Щоправда, танець парний.

— Ні, тоді це не варіант.

— Але у нас всі танці парні.

Глафіра підозріло примружилася. Правду каже хромейстер або хитрує?

— До речі, я можу скласти вам пару, — відкрито посміхнувся Крайс. — Якщо налаштуєте музичний інструмент на ще дві нові мелодії.

«Музичний інструмент» можна налаштувати і на двадцять мелодій — не проблема, але от чи потрібен Глаші головний біль в особі партнера? Глафіра спробувала швиденько змоделювати ситуацію. Починається конкурс. Королева і її син очікують на виступи претенденток. Дівчата одна за одною намагаються зачарувати принца граційністю і пристрасністю. А тут з'являється Глафіра і нахабно танцює в парі з Крайсом, наче танець присвячений не спадкоємцю престолу, а хромейстеру. Здається, те що треба, аби викликати роздратування як самого Ендрю, так і його матері.

— А це не буде суперечити умовам конкурсу?

— Умови конкурсу складаю я. І не пам'ятаю, щоб включав пункт, що забороняє претенденткам демонструвати парний танець і залучати для цих цілей партнерів.

— По руках, — погодилася Глаша. — Показуйте рухи. Тільки багато не треба. Досить двох-трьох, а далі будемо повторювати по колу.

Крайс самовдоволено посміхнувся і раптом опинився зовсім поруч. Легкий аромат морської свіжості огорнув Глашу.

— Танець дуже простий.

Крайс вклав долоню Глафіри в свою, а вільною рукою обхопив за талію і ще тісніше пригорнув до себе. Стійка майже як у вальсі.

— Ритм у Падервааль дуже повільний. Рухи вільні і плавні. На раз-два-три відводите праву ногу в вбік і відхиляєтеся, спираючись на мою руку. На чотири повертаєтеся у вихідну позицію. Потім те ж саме повторюємо ліворуч. Ніби хитання на хвилях.