Н. В. Дорофєєва - З історії грошей України, Н. В. Дорофєєва

Німеччині. Проведення грошової реформи потребувало нагромадження величезної кількості золота. 1897 року золотий фонд становив 1095 млн. руб. при 1067 млн. руб. кредитних білетів в обігу.

1897 року за поданням міністра фінансів С. Вітте в Російській державі розпочато проведення нової грошової реформи. Було встановлено епоху золотого монометалізму. Одразу ж було проведено девальвацію рубля на 1/3 його вартості.

Карбувались нові золоті монети п'ятикарбованцевої вартості на 1/3 колишнього імперіалу, а також були визначені умови забезпечення кредитних білетів у обігу. Емісійне право Державного банку було обмежено правилом: кредитні білети в обігу до 600 млн. руб. забезпечувались золотом повністю, понад 600 млн. руб. — наполовину, тобто понад золотий запас Держбанк міг випустити незабезпечених кредитних білетів на суму 300 млн. руб. Це емісійне правило забезпечення порівняно з емісійними системами інших країн досить суворе (в перші роки виконувалось навіть понад норму, оскільки золотий запас часто перевищував суму кредитних білетів у обігу: в 1899 р. — 1007 млн. руб. золота і 661 млн. руб. кредитних білетів в обігу, тобто на 646 млн. руб. менше від емісійного права).

1 рубль. Росія, 1898 р.

Того ж, 1897 року було відкарбовано золоті монети номіналами 15; 10; 7 1/2 руб. Росія, таким чином, перейшла до золотого рубля. В обігу перебували такі його номінали: 10 руб. (7,74 г чистого золота); 15; 7і/2 руб. (карбувались рідко); 5 руб. (3,87 г чистого золота); 1 руб. (вага — 20 г, з них — 18 г чистого срібла); 50, 25 коп. (90% — срібла, 10% — лігатури); 20, 15, 10, 5 коп. (білон — сплав срібла); 5, 3, 2, 1, 1/2, 1/4 коп. (мідь). Одночасно в обігу були і банкноти: 500, 100, 50, 25, 10, 5, 3, 1 руб.

У всіх банках Росії проводився вільний обмін грошей на золоту монету. Ця грошова структура була досить міцною. Одночасно в Росії розробляли проекти реформ, спрямованих на уніфікацію грошової системи.

Встановлена цією грошовою реформою тверда валюта проіснувала в Російській імперії до першої світової війни. Вона давала можливість уряду здійснити великі економічні та кредитно-фінансові заходи, спрямовані переважно на розвиток великої промисловості. На основі цього золотого запасу розвивались кредитна політика, державні позики, фінансувалось залізничне будівництво, промисловість тощо.

У 1914 році з початком першої світової війни в державі було призупинено карбування золотих і срібних монет. Натомість, було розпочато випуск кредитних грошей номіналами 1, 2, 5, 50 руб.

У роки війни (1914 — 1918) рубль втратив більшу частину своєї вартості: 1 руб. = 37 коп. (станом до 1914 р.).

40 руб., 1917 р.

У час правління Тимчасового уряду (лютий 1917 р.) в обіг було випущено т. зв. «керенки» — гроші Тимчасового уряду (назву отримали від глави Тимчасового уряду О. Керенського). Ці банкноти не мали ні номера, ні серії. Основними їх номіналами були 40 і 20 руб. Тимчасовим урядом також було здійснено емісію 250 і 1000 руб.

Тимчасовий уряд у ще більших розмірах, ніж царизм, вдався до емісії паперових грошей і до зовнішніх позик. Лише протягом п'яти місяців — з березня по липень 1917 року — було випущено паперових грошей на суму 4500 млн. руб., тобто втричі більше, ніж за весь період першої світової війни до лютого 1917 р. На 1 січня 1917 р. в обігу перебувало кредитних білетів на суму 9,1 млрд. руб., на 1 жовтня 1917 р. — вже на суму 17,2 млрд. руб., а на 1 листопада 1917 р. — 22,4 млрд. руб.

Падіння курсу рубля почалось з перших місяців війни. Станом на 1915 р. офіційний курс рубля знизився до 80 коп., а наприкінці 1916 р. — до 55 коп. Значно зменшилась купівельна спроможність рубля, яка, за офіційними даними, на 1 березня 1917 р. знизилась майже в чотири рази (1 руб. = 27 копійок). За іншими джерелами, індекс зростання товарних цін уже на 1 січня 1917 р. досяг 702 (у 1913 р. він дорівнював 100), тобто купівельна спроможність рубля знизилась до 14 коп. У наступні місяці ця тенденція прогресувала. Вона переконливо свідчила про подальший розвал господарства Росії та в її складі — України.

ВИСНОВКИ

– Українські гроші після поділу українських земель між Російською та Австрійською імперіями (друга половина XVIII cm.) зникають з обігу.

– На території західноукраїнських земель, що перебували в складі Австрії, запроваджується австрійська грошова система (талери, гульдени, крейцери).

– Певні зміни в грошовому господарстві відбуваються після підписання Австрією монетної конвенції з німецькими державами і проведення грошової реформи 1857 року. Упродовж виготовлення крони, розпочато карбування золотої монети — флорина.

– На українських землях у складі Російської імперії поширились грошові одиниці Росії. Розповсюдження набули асигнації — перші паперові грошові знаки Росії, а також срібна монета.

– Позитивні зрушення у грошово-фінансовому становищі Росії настають із проведенням реформ М. Сперанського (1810 p.), Е. Канкріна (1839— 1843), С Вітте (1895—1897). Почергово було введено срібний, а згодом золотий монометалізм.

– 3 початком першої світової війни стабільне грошове становище було порушено.

КЛЮЧОВІ ТЕРМІНИ ТА ПОНЯТТЯ

Асигнації— російські паперові гроші, вперше випущені

1769 року за часів правління Катерини II (1762 — 1796). Випуск асигнацій здійснювався у номіналах 25, 50, 75, 100 руб. і забезпечувався мідними монетами. 1786 року було випущено асигнації вартістю 5 і 10 руб. Таке швидке зростання емісії призвело до їх знецінення порівняно зі срібними монетами. 1843 року асигнації були замінені державними кредитними білетами. 1849-го асигнації було анульовано.

Банкноти (банківські білети) —