Редьярд Джозеф Кіплінг - Мауглі

такими переказами. Якщо я почну їх розповідати, цьому й кінця не буде. Пусти моє вухо, Братику.
ЗАКОНИ ДЖУНГЛІВ

Щоб дати вам хоч деяке уявлення про Закони Джунглів, я поклав на вірші (Балу любив повторювати їх речитативом) деякі Закони, що стосуються вовків. Звичайно, в Джунглях існують сотні і навіть тисячі інших Законів, але цілком достатньо й наведених тут, щоб скласти певне уявлення про основні правила поведінки в Джунглях.

Джунглів Закони одвічні й нетлінні, Як суша й небесна твердь. Благо вовкові, який їх пильнує, Доля ослушника — Смерть! Так, як ліана по стовбуру в'ється, В Джунглях Закон пробігає, Зграї могутність — в одному вовкові, Сила вовкова — в Зграї. Пий досхочу, але пий тільки в міру; Тіло щоденно купай. Ніч — для ловитви, день — для спочинку, Завжди про це пам'ятай. Шакал підбирає недоїдки тигра; Тобі ж, вовченя, треба знати: Як виростуть вуса, ти — Вільний Ловець, І харч мусиш сам добувати. Мирися із Сильними Джунглів — Пантера то, тигр чи ведмідь — І не турбуй ні Мовчальника Хаті, Ні вепра, що смирно лежить. Як зіткнуться раптом дві Зграї у Джунглях на стежці вузькій, Поки Вожак з Вожаком розмовляють, Ти збоку тихенько постій. Щоб розбрат не зменшував Зграї, Ти завжди й таке пам'ятай: Шукаючи місце для бійки з вовком, Сторонніх очей уникай. Знай: лігво вовкове — твердиня; Нема туди входу нікому: Ні тим, хто на Раді керує, Ні Ватажкові самому. Лігво вовкове — твердиня; Коли ж воно надто відкрите Рада наказ посилає — І мусить вовк місце змінити. Якщо ти забив до півночі, Криками ліс не буди: Сполохаєш оленя з паші, І будуть голодні брати. Бий лиш для себе й для матки, І для малого щеняти. Тільки не бий для забави Й Людини не смій зачіпати! Віднявши у слабшого здобич, Усього ти сам: не з'їдай. «До кволого — жалість!» — каже Закон. Тож голову й шкуру віддай. Здобич Зграї належить всій Зграї: На місці їж, скільки з'їси.. Та під страхом смертної кари Додому й хряща не неси! Здобич вовкова належить вовкові, І порядкує над нею лиш він. Аж поки сам вовк не дозволить — Із Зграї не їсть ні один! Коли ще нема йому року — Право такого щеняти Здобиччю будь-кого з Зграї Вщерть свій живіт наповняти. В лігві володарка — Мати. В усіх одноліток своїх Чверть з туші вона забирає Для годівлі щенят молодих. Право печери — за Батьком; Він сам собі вільно полює, Зграї своїй не підвладний, І тільки на Раді звітує. За вік його, спритність і розум, За ікла, мов бивні слонові, В усьому, про що не говорить Закон, Закон — в Вожаковім Слові. Такі оце Джунглів Закони: Одвічні вони й непорушнії Основа ж, і серце і мозок Закону в одному: Вовча послушність!

ТИГР! ТИГР!

— Як полював ти, мисливцю-смільчак?