Генрі Лайон Олді - Захребетник

— Мабуть, нам це підходить. Як ти гадаєш, люба?

— Звучить привабливо, — відповіла руда Меліс.

— Дякую, віконте, ми неодмінно скористаємося вашою порадою. До речі, якщо не секрет: як ви довідалися, що я прибув на запрошення? І до того ж неофіційно?

— Від хазяїна зброярської крамниці, — чесно зізнався Джеймс. — Думаю, ви ще тільки виїжджали з Реттії, а пів-Бадандена вже знало про це. Тут важко втримати таємницю під замком. Навіть якщо ви — маг. Схід, як бачите…

На цих словах у хлопцевій голові щось різко перемкнулося. Немов спрацювала засувка невидимих піхов, вивільняючи з полону блискучий клинок. Джеймсе, навпроти тебе сидить видатний метр магії!

Користуйся моментом!

— Майстре фортунат, мене цікавить одне питання з царини Високої Науки. Дозвольте звернутися до вас як до фахівця? Сам я, на жаль, цілковитий профан у магії…

— Зрозуміло, віконте. Радий буду стати в пригоді.

— Як ви вважаєте: чи можна накласти на людину стійку личину, щоб вона зберігалася, приміром, під час двобою?

— Можна. Якщо личину накладе маг високої кваліфікації.

— Наприклад, ви?

— Наприклад, я.

— А я би не змогла, — втрутилася в розмову руда Меліс.

— Це ж чому, містрис Цвях?

Запитання було безглузде й нетактовне. Джеймс подумки вилаяв себе за черствість. Цинізм цинізмом, а з жінками треба бути чемнішим.

— Я всього лише відьма, — скромно опустила очі жінка.

— Поки що відьма, — уточнив венатор. — Восени в Меліс захист магістерського дисертату.

«Пізненько ви, любесенька, дисертат захищати зібралися, — подумав Джеймс. — Утім, ця не моя справа».

— Найміцніше тримається личина, — повернувся Цвях до запропонованої теми, — якщо маг накладає її сам на себе.

— Або перебуває поруч із тим, на кого її накладено, — не змовчала й тут руда «поки що відьма».

— По можливості, в радіусі прямої видимості.

Сімейний дует хизувався одне перед одним, намагаючись сяйнути знаннями, уточнити й доповнити. Любов, що не кажи! Що ж, нам — цинікам і прагматикам — це тільки на руку. Що більше пощастить дізнатися, то краще.

— Ще можна скористатися виморочним артефактом!

— Але щоб утримати морок, як ви зволили зауважити, під час смертельно небезпечного двобою, — це повинен бути дуже сильний артефакт.

— Навряд чи хтось почне розкидатися маною…

— Скажіть, а буває так, щоб одна людина бачила морок, а друга — справжнє лице? Причому глядачі не володіють навіть азами Високої Науки.

— О, цікаве питання! — бесіда дедалі більше захоплювала венатора.

Він сьорбнув пива й задоволено потер руки.

— Якщо личину накладено з нехтуванням…

— Або артефакт невдало настроєний…

— Або артефактор слабенький…

— Знову ж таки, при швидкому русі…

— …або нервовому збудженні…

— Таке цілком можливо! — разом підбили підсумок чоловік і дружина.

— До того ж, — пані венаторова надпила ковточок мандаринового соку, — ефект залежить від того, як дивитися на людину під личиною. Пильно, очі в очі — чи ж мигцем, краєм ока. Ще легше утримувати габу…

Ось воно, пояснення! Обидва рази Джеймсову увагу було зосереджено на рябому. Вони боролися! — нехай першого разу тільки відпрацьовуючи прийом. Тому він і бачив реальне обличчя маніяка. А Мустафа до відвідувача крамниці не придивлявся — тож бачив личину, морок. Отже, Лисий Геній — реальний вигляд убивці!

Що ж, тим легше його буде впізнати.

— …якщо об’єкт і личина — однієї статі.

— Так, Мел, ти цілковито права. Жіноча личина на чоловікові — й навпаки — тримається погано. За спокійних обставин це реально. Хоч як дивно, найстійкіший варіант — екзотика. Скажемо, перетворити мініатюрну дівчину на здоровенного кітовраса. На цю тему написано силу-силенну наукових праць. А один випадок моїй дружині навіть довелося спостерігати на практиці. Але під час двобою… О, тут спасує навіть досвідчений маг-містифікатор!

Отже, Вуча Естевен відпадає. Розповіді свідків різняться, але про жінку не говорив ніхто. Інакше Мустафа точно згадав би про це! І вони з хазяїном крамниці бачили різних людей, але в обох випадках — чоловіків.

— Дякую вам! Я довідався про все, що хотів. Тепер моя суперечка буде розв’язана.

— Дозвольте поцікавитись: а про що виникла дискусія?

— Про те, чи можна за допомогою магічної личини зберігати інкогніто під час сутички. Ви дали вичерпну відповідь!

— Раді, що зуміли вам допомогти, — усміхнулася Меліс.