Урсула К. Ле Гуїн - На інших вітрах

що принцеса не знає жодного слова ардичною мовою і вчити її не бажає. Зазвичай вона ховається за спинами своїх служниць, а будучи вимушеною покинути свої покої, тут же ховається під червоним покривалом, яке швидше нагадує намет. Стало відомо, що король зробив їй візит ввічливості, але вона йому навіть не вклонилася і знову не сказала жодного слова; вона навіть ніякого привітального жесту не зробила! Просто стояла і мовчала, «як камінна труба з червоної цегли», за словами старої леді Єси, обуреної поведінкою принцеси до глибини душі.

Лебаннен спробував поговорити з принцесою через перекладачів, людей, які колись служили його посланцями на каргадських островах, а також за допомогою посла Каргада, який дуже добре знав ардичну. На превелику силу йому вдалося передати їй свої компліменти і питання щодо її власних побажань і домогтися якоїсь відповіді. Перекладачі поговорили також зі служницями принцеси, у яких покривала були набагато коротшими і не такими непроникними. Потім служниці зібралися навколо своєї пані, як і раніше схожої на нерухомо застиглий червоний стовп, довго шепотілися і бурмотіли і нарешті повідомили перекладачам, а ті — королю, що принцеса всім задоволена і їй нічого не потрібно.

Принцеса Каргада знаходилася в Річковому Палаці вже тижнів зо два, коли в Хавнор з Гонта прибули Тенар і Техану. Лебаннен спеціально відправив за ними корабель з листом, в якому просив їх приїхати, хоча тоді каргадська принцеса ще не прибула до палацу і ніяких труднощів ні з нею, ні з королем Тхолом ще не виникло. Після їх приїзду, як тільки Лебаннен залишився з Тенар наодинці, він з відчаєм вигукнув:

— І що ж мені з нею робити? Як вчинити?

— Розкажи-но мені про все докладно, — спокійно попросила Тенар, дивлячись на нього, втім, з деяким подивом.

За ці роки Лебаннен не так вже й багато разів бачився з Тенар, хоча вони листувалися. Вона постаріла, і йому було важко звикнути до її сивого волосся. І ще вона здавалася йому меншою ростом, ніж він її пам'ятав. І все ж в її товаристві він відразу відчув себе таким, яким був п'ятнадцять років тому. І він знав, що може сказати їй все, що завгодно, і вона все неодмінно зрозуміє.

— Цілих п'ять років я налагоджував торгівлю з Каргадом, намагаючись підтримувати з Тхолом мир, бо він насамперед воєначальник і перш за все думає про війну, а я не хочу, щоб моє королівство грабували, як це було за правління Махаріона, дракони із заходу, а пірати — зі сходу. Я правлю під Руною Миру! Все, загалом, йшло досить непогано, поки не сталося ось це. Поки він не надіслав цю дівчину і не заявив, що якщо ми хочемо миру, то повинні надіти їй на руку Кільце Ельфаран. Твоє Кільце, Тенар! Твоє і Геда!

Помовчавши, Тенар заперечила:

— Але вона, врешті-решт, його дочка.

— Що значить дочка для короля варварів? Всього лише товар! Товар, за допомогою якого можна здійснити вдалу оборудку. Ти ж прекрасно це розумієш! Ти ж народилася там!

Це було не схоже на нього — так говорити, — він і сам це розумів. Він опустився на коліна, спіймав руку Тенар і притиснув до очей в знак каяття.

— Тенар, прости мене! Вся ця історія дратує мене більше нікуди. І я абсолютно не уявляю, що мені робити з цією дівчиною!

— Ну, оскільки ти нічого з нею ще не зробив, можеш поки подрейфувати на просторі… скористатися вільним часом і все обміркувати. А може, у цієї принцеси є якісь свої міркування з цього приводу?

— Звідки у неї якісь міркування? Вона ж весь час ховається в своєму червоному мішку! І не бажає не тільки розмовляти, але навіть визирнути назовні. Та вона відмінно зіграла б роль кріпильної жердини для солдатського намету! — Лебаннен спробував розсміятися з власного жарту. Його турбувала власна огида до цієї незнайомої дівчини, і він намагався якось її погасити. — Справа в тому, що все це сталося якраз тоді, коли прийшли вельми тривожні звістки з заходу. Адже це через них я попросив вас з Техану приїхати. Я не збирався забивати вам голову всією цією нісенітницею щодо одруження.

— Це зовсім не дурниці, - сказала Тенар, але Лебаннен рішуче змінив остогидлу йому тему і заговорив про драконів, оскільки звістки з заходу були дійсно дуже тривожні.

Якийсь час Лебаннен взагалі не згадував про каргадську принцесу — принаймні, більшу частину часу він був зайнятий зовсім іншими справами. Однак він прекрасно розумів, що не в його звичках ігнорувати одну справу державної ваги за рахунок іншої. І через кілька днів після розмови з Тенар він попросив її відвідати принцесу і спробувати викликати її на розмову. Зрештою, підсумував він своє прохання, вони ж розовлятимуть однією мовою.

— Я спробую, — сказала Тенар. — Я ніколи не говорила раніше з жителями острова Гур-ат-Гур. На Атуані їх вважають варварами.

Це був докір, і Лебаннен відмінно все зрозумів. Однак Тенар, зрозуміло, зробила те, про що він її просив, і незабаром повідомила, що вони з принцесою відмінно порозумілися, але дівчина навіть не уявляла собі, що в світі можуть існувати якісь ще мови, крім її рідної, і вважала, що всі тут — придворні, дами, слуги — просто злі безумці, які навмисне дражнять її, розмовляючи по-звірячому і роблячи вигляд, що не знають людської мови. Наскільки зрозуміла Тенар, принцеса виросла в пустелі, в родовому маєтку Тхола на острові Гур-ат-Гур, і дуже недовго прожила в імператорському палаці в Авабаті, а потім її відіслали в Хавнор.

— Вона дуже налякана, — сказала Тенар.

— І тому ховається під своїм ковпаком? Так ким вона, власне, мене вважає?

— А ким їй тебе вважати? Адже вона тебе зовсім не знає.

Лебаннен насупився.

— Скільки їй років?

— Зовсім молоденька. Але вже не дівчисько.

— Я не можу одружитися на ній, — сказав він з несподіваною рішучістю. — Я відішлю її назад.

— Повернута наречена буде збезчещена. І Тхол, цілком можливо, просто вб'є дочку, щоб змити ганебну пляму зі свого роду. І напевно вважатиме, що ти навмисно зробив це, бажаючи зганьбити його самого.

Лебаннен глянув на Тенар з такою люттю, що вона поспішила попередити черговий вибух гніву і сухо зауважила:

— Варварські звичаї, нічого не поробиш.

Лебаннен, розмахуючи руками, кілька разів пробігся по кімнаті і тільки потім заговорив:

— Ну що ж. Але я ніколи не назву цю дівчину королевою і не зведу