Віккі - Східна троянда. Таємниці королівство, Віккі
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
— Ти, Вікторіє, підговорила її, так? Вмовила її, що цей араб—її ідеал?! — випалив він, кидаючи погляд, сповнений люті.
Дем’ян, який стояв поруч, миттєво зреагував.
У його голосі звучала загроза.
— Ти порушуєш правила, ображаючи принцесу. Стеж за своїми словами, інакше пошкодуєш.
Амір також не залишився осторонь.
Його очі загорілися гнівом.
Він підійшов ближче до Ігоря і промовив:
— Ти кидаєш такі слова, не знаючи нічого. Краще забирайся звідси, поки ситуація не загострилася ще більше.
Ситуація загострилася.
Ігор впал у гнів і не бажав відступати, його друзі почали підходити ближче до Аміра, Дем’яна, Вахіта та Логана.
Напруга зросла, атмосфера у ресторані перетворилася на вибухонебезпечну.
Перший удар пролунав раптово.
Ігор, не витримавши, кинувся вперед, а його друзі підтримали напад.
Дем’ян, хоча завжди залишався спокійним, цього разу опинився в самому центрі боротьби, демонструючи свої навички.
Амір встиг ухилитися, але його брат Вахіт схопив нападника, різко відштовхнувши його вбік.
Логан зреагував швидко—перехопив руку одного з ворогів, змушуючи його відступити.
Вікторія та її сестри з жахом дивилися на розгорнуту сцену, а Настя заклякла, не знаючи, що робити.
— Зупиніться! — вигукнула вона, але голос потонув у метушні.
Крики, гуркіт розбитих предметів, глухі удари—сутичка переросла у справжню бійку.
Здавалося, ніщо не могло зупинити конфлікт...
Але через кілька хвилин у ресторан увірвалася поліція, їхні голоси різко розсікли хаос:
— Усім зупинитися!
Силові групи швидко розділили бійців, розставивши всіх по різних сторонах.
Через кілька хвилин Амір, його брат Вахіт, Ігор, його друзі, Дем’ян і Логан опинилися під арештом.
Поліцейські без зайвих пояснень забрали їх із місця події.
Настя, Вікторія та їхні сестри залишилися у шоку.
Ще секунду тому це був вечір радості, а тепер усе перетворилося на справжню катастрофу.
Вікторія швидко схопила телефон і, не вагаючись, набрала номер старшого брата.
Серце стукотіло швидко.
— Саїде, у нас проблема! Ігор розпалив бійку. Амір, Вахіт, наші брати та хлопці змушені були втрутитися. Їх забрала поліція! Нам потрібна твоя допомога!
Відповідь прийшла негайно—з його голосу відчувалася ледь стримана лють.
— Заспокойся, я вже в дорозі. Ми все вирішимо.
Поліцейський відділок оповитий холодним світлом.
За ґратами сиділи Дем’ян, Логан, Амір, Вахіт, Ігор і його друзі, кожен занурений у власні думки.
Але напруга між Аміром і Ігорем не спадала.
Їхні погляди палали гнівом, і ось перша словесна атака:
— Через тебе все це сталося! — різко кинув Ігор.
— Я зробив те, що вважав правильним! Настя сама зробила вибір! — відповів Амір, зберігаючи холодний тон.
Ігор зірвався, його кулаки стиснулися.
— Вона була моєю! Ти просто забрав її в мене!
— Це не твоя справа, Ігоре.
Розмова загострювалася, і вже здавалося, що може вибухнути новий конфлікт.
Поліцейська швидко втрутилася, різко піднявши руку.
— Досить! Якщо хтось із вас продовжить, ми ізолюємо вас окремо!
Слова подіяли.
Ігор відвів погляд, його друзі мовчки дивилися на ситуацію.
Амір глибоко вдихнув, прагнучи тримати себе в руках.
Дем’ян і Логан обмінялися поглядами, не втручаючись, але відчуваючи, що напруга не зникла зовсім.
Поки що конфлікт було зупинено... Але всі розуміли, що це лише тимчасово.
Шейх-принц Саїд прибув до поліцейського відділку, його постава була впевненою, а погляд рішучим.
Він не мав наміру залишати Аміра, Вахіта, Дем’яна та Логана у темниці надовго.
Підійшовши до головного офіцера, Саїд спокійно, але твердо заговорив:
— Я хочу домовитися про їхнє звільнення.
Офіцер поглянув на нього, вагаючись.
— Ці люди були учасниками бійки, їх арешт обґрунтований.
Саїд тихо усміхнувся, його позиція була непохитною.
— Я пропоную компенсацію, яка покриє всі адміністративні витрати.
Офіцер задумався, а потім, після короткої паузи, кивнув.
Документи про звільнення були оформлені швидко, і незабаром Амір, Вахіт, Дем’ян та Логан вийшли на свободу.
Як тільки вони з’явилися на порозі, їх оточили Вікторія, її сестри та Настя.
Настя миттєво притиснулася до Аміра, їхній поцілунок був сповнений полегшення та щастя.
Дем’ян підійшов до Вікторії, їхні погляди зустрілися, і вона ніжно провела пальцями по його щоках перед тим, як поцілувати.
У цей час до них підійшов шейх-принц Саїд зі своєю дружиною Джаді та дочкою Хадідже, яка обійняла своїх тіток.
Саїд спостерігав за всією сценою, а потім, з теплою усмішкою, промовив:
— Ходімо, мої дорогі. Запрошую вас до мого ресторану, щоб ми могли відсвяткувати вашу свободу і обговорити майбутнє.
Люда сиділа у вишуканому ресторані, її погляд ковзав по мерехтливому світлу свічок, але думки були далеко.
Навпроти неї сидів Віктор—її наречений, якого вона вважала бандитом, тим, хто міг бути причетним до жахливих злочинів.
Він спокійно замовляв тірамісу з фісташкою, а Люда, всупереч проханням сестри Олени не говорити з ним, вирішила поставити всі крапки над “і”.
— Мені потрібно знати правду.
Віктор ледь помітно здригнувся, але зберіг спокійний вигляд.
— Правду? Я не знаю, що тобі сказати.
Люда пильно дивилася на нього, її голос став твердим.
— Олена знає, що ти зробив щось жахливе. Заради чого ти підставив бідну Сибіл? Чому вона опинилася у польській в’язниці? Щоб використати її хлопця, Амірана?!
На мить запанувала тиша.
Віктор повільно відпив з келиха, його погляд був спокійним, але Люда бачила в ньому щось приховане.
— Це наклеп. Олена просто неправильно мене зрозуміла. Вона ненавидить Амірана—ось що тут важливо.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Східна троянда. Таємниці королівство, Віккі», після закриття браузера.