Павло Архипович Загребельний - Диво
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
*50
Мої очі! (болг.)
*51
Згоріли! (болг.)
*52
Поведи їх до вашого царя, собаки Самуїла! (болг.)
*53
О царю, батьку ти наш, поможи нам, до тебе прийшли… (болг.)
*54
Діти мої, сини мої, воїни мої добрі, воїни мої хоробрі, народе мій… (болг.)
*55
Мерщій, мерщій, божі люди! (болг.)
*56
Новела — так називалися послання візантійських імператорів.
*57
Коміскорт — ім’я походить від титулу. Дослівно «комітет намету», тобто начальник намету. Коміскорт був чимось на кшталт нинішнього інтенданта при стратигу або імператорі. Відав також сторожовою службою.
*58
Триболи — залізні кульки з гострими шипами. Їх розсіювали там, де мала прйти кіннота.
*59
Молодші командири візантійського війська. Пентеконтарх мав під командою 50 чол., лохат – 16, декарх –10.
*60
Запах людський здалеку чутно... (болг.)
*61
ще вб’ють тебе (болг.)
*62
Я падаю на коліна лише перед Богом (болг.)
*63
Циканістрій — рівний майданчик над морем коло Великого палацу, використовувана імператорами для спортивних вправ.
*64
Єпарх — чиновник,що виконував у Константинополі функції сучасного мера. Градоначальник.
*65
Ергастерії — константинопольські ремісничі майстерні, водндчас і продавниці. На Месу виходили своєю парадною частиною, очевидно, ця вулиця стала прообразом сучасних торговельних вулиць з рядами вітрин.
*66
Екскувіатори — гвардійці, протостратори — чини імперської конюшні.
*67
Тувії — штани.
*68
Катафракти — візантійська кіннота з важким озброєнням, закована в залізні лати.
*69
Проедр синкліту — глава сенату, постать радше декоративна, ніж значна. Йому належало воздавати почесті, його благословляє сам патріарх, на його честь лунають навіть актології, в себе в домі він дає обіди (за казенний кошт) для магістрів і патрикіїв, але на цьому й кінчається його так звана влада, бо пі прав, ні обов’язків цей чин більше не давав.
*70
Синклітики й сіленціарії — зібрання можних у Візантії, тобто їхній сенат, мав ніби дві палати: вирішальну — синкліт і дорадчу — сіленціарій. Відповідно звалися й члени цих палат.
*71
Скараники — верхні (найчастіше військові, для верхової їзди) кафтани.
*72
Коловій — накидка.
*73
Кафисма — тут: переносне імператорське крісло з позолоченої шкіри. Звичайно ж кафисмою називалося спеціальне приміщення для імператора на константинопольському іподромі, де у великій ложі стояло крісло для імператора, були покої для відпочинку, трапезування, зал прийомів, приміщення для охорони тощо. Кафисма з'єднувалася переходом з Великим палацом.
*74
Скіадії — шапки.
*75
Стихар — довге, на кшталт сорочки, верхнє вбрання. Надягалося через голову. Комір і поділ часто прикрашався гаптуванням чи коштовностями (залежно від призначення). Стихар згодом став тільки предметом церковного облачення.
*76
Чаги — взуття.
*77
Хози — штани.
*78
Агапетос — улюблений (грецьке)
*79
Врумалії — особливі свята, які йшли за грецькою абеткою з 24 листопада по 17 грудня — 24 дні, найголовнішими були дні, що припадали на ім'я імператора (К — для Костянтина, скажімо), тому врумалії вважалися іменинними учтами.
*80
Триклін дев’ятнадцяти акувітів — один з головних залів Великого палацу, де стояло дев’ятнадцять акувітів, тобто столів, для бенкетів.
*81
Кентинарій — сто літр або 7200 номисм, десь коло 1,8 кг золота, сума на ті саси величезна.
*82
Чому дівчата люблять солдатів?
Так, так, чому!
Тому, що їм начхать на бомби і гранати.
Так, так, тому!
*83
Полянами в старовину називалися племена подніпровські, а також понадвіслянські. Сама назва держави Польської походить від слів «поле», «поляни»: Польська, тобто Полянська.
*84
Ярлами в давній Скандінавії звано військових ватажків — від незначного воєводи до короля.
*85
Йомсборг — шведська назва старовинного польського міста Волін, яке належить до найдавніших торговельних слов'янських пунктів на берегах Балтійського моря.
*86
Не дійте — не займайте (староруське)
*87
Отній — батьківський (староруське)
*88
Пругами за часів Київської Русі звали сарану. В літописах щоразу подибуємо страшні звідомлення: «Быша прузи мнози», «...прузи, и хрустове, и гусеница, и покрыша землю и бе видети страшно, идяху к полунощным странам, ядуща траву и проса».
*89
Сакелларій — високий патріарший чиновник, який у Візантії відав монастирями.
*90
Сінкелл — один з вищих чинів візантійського кліру.
*91
«Книга єпарха» — своєрідний звід законів, які регулювали внутрішнє життя Константинополя, передовсім — діяльність ремісників і торговців.
*92
Єснаф — візантійський прообраз професійних цехових об’єднань середньовічної Європи.
*93
Заблуканицями в ті часи називано планети.
*94
Адамас — діамант.
*95
Аргір — буквально: срібло, срібний. У Візантії придворні касири.
*96
Атраватік — візантійський одяг скромного, притемненого тону, барва сушеного винограду.
*97
Апокомбій (апокомвій) — буквально: видача. Так звалися у Візантії своєрідні імператорські або патріарші чеки, по яких можна було в скарбниці одержувати гроші і золото.
*98
Дієра — морське судно з двома рядами гребців.
*99
Ереміт — відлюдник, самотник.
*100
Євктирій — молільня.
*101
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Диво», після закриття браузера.