Генріх Манн - Молоді літа короля Генріха IV

— іспанський полководець і політичний діяч. Нешлюбний син імператора Карла V. 1576 р. був призначений намісником Нідерландів, де провадив політику найжорстокішого терору.(обратно) 123

Ла Форс, Жак-Номпар де Комон, герцог (1558–1652) — французький полководець. Один з перших перейшов на бік Генріха IV. З 1622 року — маршал Франції.

(обратно) 124

Мартін Лютер (1483–1546) — видатний діяч Реформації, засновник протестантизму в Німеччині.

(обратно) 125

…загибель іспанської Непереможної Армади… — Щоб розгромити англійський флот і висадити в Англії десант, іспанці збудували ескадру з ста тридцяти великих бойових кораблів, яку назвали Непереможною Армадою. В червні 1588 р. вона відпливла до берегів Англії, де зазнала великих втрат у бою з англійським флотом, до того ж багато суден Армади потонуло під час бурі біля Оркнейських островів. Загибель Непереможної Армади була непоправним ударом по престижу Іспанії й підірвала її морську могутність.

(обратно) 126

Діоніс — у стародавніх греків бог вина, виноробства й родючості.

(обратно) 127

Ціцерон, Марк Туллій (106-43 pp. до н. е.) — видатний оратор, адвокат, письменник і політичний діяч Стародавнього Риму.

(обратно) 128

У всіх дослідженнях розуму найтяжче — це початок (лат.).

(обратно) 129

Лукрецій — Тіт Лукрецій Кар (бл. 98–53 pp. до н. е.) — давньоримський філософ-матеріаліст і поет.

(обратно) 130

Марціал, Марк Валерій (бл. 40 — бл. 104) — давньоримський поет. Його твори відзначаються лаконізмом, жвавістю мови, дотепністю.

(обратно) 131

Ювенал, Децім Юній (бл. 60-127) — великий давньоримський поет-сатирик.

(обратно) 132

Нелегка перемога над п'яними… (Лат.).

(обратно) 133

Медея — жорстока, непогамовна чарівниця, згадувана в античних міфах про аргонавтів.

(обратно) 134

Макіавеллі, Ніколо ді Бернардо (1469–1527) — італійський політичний мислитель і письменник. У своїх творах виступав проти роздрібненості Італії, його ідеал — абсолютна монархія. У творі «Державець» він виправдовував будь-які засоби в боротьбі за встановлення сильної влади, аж до підкупу, зради й убивств.

(обратно) 135

Цезар, Гай-Юлій (102/100-44 pp. до н. є.) — видатний діяч, полководець, письменник і оратор Стародавнього Риму.

(обратно) 136

Фама — давньоримська богиня поголосу, слави.

(обратно) 137

…написана там книжка… — Йдеться про головний твір Монтеня — «Спроби», вперше опублікований 1580 р.

(обратно) 138

Жуайоз, Анн, герцог де (1561–1587) — один з фаворитів Генріха III. Був герцогом і пером, адміралом і губернатором Нормандії; загинув у бою під Кутра.

(обратно) 139

Нарцис — персонаж грецької міфології, символ надзвичайної вроди.

(обратно) 140

Графиня де Грамон — під цим ім'ям у романі виведено Діану д'Андуен, графиню де Гіш (1554–1620), на прізвисько Прекрасна Корізанда, коханку Генріха Наваррського.

(обратно) 141

У Фландрії він розтринькав рештки своєї сили… — 1582 р. принц Оранський і Генеральні штати всупереч волі народу знов закликали до Фландрії правителем герцога Анжуйського. У січні 1583 р. він вчинив заколот з метою заволодіти Фландрією й Брабантом і приєднати їх до Франції. Заколот було придушено.

(обратно) 142

Епернон — Жан-Луї, герцог д'Епернон (1554–1642), фаворит Генріха III. Представник найвищої католицької аристократії, політичний інтриган. Згодом перейшов на бік Генріха IV.

(обратно) 143

Де Матіньйон, Жак-Гуайон (1525–1597) — головний намісник королівського дому в Нормандії, прихильник гуманного ставлення до гугенотів. З 1576 р. маршал Франції, потім губернатор Гієнні. Пристав до Генріха Наваррського.

(обратно) 144

Капетінги — династія французьких королів (987-1328), нащадків Гуго Капета. Бічними лініями Капетінгів були й династії Валуа та Бурбонів.

(обратно) 145

…лакедемонянин… сказав ілотові…- Ілоти — пригноблена й безправна частина населення стародавньої Спарти (Лакедемону).

(обратно) 146

Герцогиня де Монпансьє, Катерина-Марія (1552–1596) — сестра Анрі Гіза, запеклий ворог Генріха III і, можливо, одна з організаторів його вбивства. Разом з іншими керівниками Паризької ліги брала діяльну участь у готуванні повстання парижан проти королівської влади 12 травня 1588 p., що ввійшло в історію під назвою Дня барикад.