Віккі - Східна троянда. Таємниці королівство, Віккі

Глава 38. Загублений принц

Глава 38. Загублений принц

Наступного дня вся родина аль-Шаф повернулася додому після весілля Сибіл, щоб влаштувати заручини принца Кемаля та дочки посла Наре.

Святкова арка була вже повністю готова—прикрашена золотими нитками, трояндами та білими ліхтарями, що символізували початок нового етапу в житті молодих.

Кемаль стояв навпроти арки, його постава була впевненою, але в очах жевріла стримана задумливість.

Він згадав, як мати Світлани прийняла його холодно, її погляд був сповнений недовіри.

Ці спогади злегка затуманили його радість, але він глибоко вдихнув, повертаючись до реальності.

Принц Кемаль згадував, як прийшов до квартири Лідії, щоб познайомитися і вмовити її прийняти його шлюб зі Світланою.

Він хотів зробити все правильно, дотримуючись традицій, адже Світлана чекала від нього дитину.

Лідія збиралася щось відповісти, але раптом двері з гуркотом відчинилися—увірвалися охоронці, ламаючи замок.

Віра разом із матір’ю Лідії злякано відступили назад.

Лідія вже погрожувала викликати поліцію, але раптом увійшла важлива жінка—Кесем.

Вона навіть не була на весіллі своєї падчерки Сибіл, але уважно стежила за своїм старшим сином Кемалем через своїх людей.

Кесем оглянула Лідію і Віру, побачивши їхній скромний спосіб життя, а потім пильно поглянула на Кемаля, що стояв, мов завмер, несподівано зустрівши свою матір у супроводі охоронців.

Її голос був холодним і суворим:

— Тобі не соромно, мій сину? Ти принижуєш нашу королівську родину! Ти нехтуєш своєю нареченою Наре, на якій повинен одружитися. У нас і так нелегкі часи, а ти ще додаєш нам сорому. Мало того, що інші принци створюють проблеми, так ще й ти з ними!

Кесем озирнулася навколо.

— Де твоя дівка?!

Лідія тут же втрутилася.

— Прошу вас, не називайте мою доньку так! І її тут немає. Скажіть, хто ви така, інакше я викличу поліцію.

Кесем холодно подивилася на Лідію, її голос звучав незворушно:

— Поліція працює на мене... Всі знають, хто я... Мій син не повинен зустрічатися з вашою донькою.

Віра обурено втрутилася:

— Як ви можете?! Моя сестра вагітна від Кемаля, а він хоче бути з нею!

Кесем з презирством глянула на сина, зітхнула і промовила:

— Звідки ти знаєш, що дитина від нього? Вона—лише розпусниця. Як їй не соромно?!

Кемаль схопився за кулаки, його погляд блищав люттю:

— Як тобі не соромно, мамо?! Вона—моя кохана!

Кесем відмахнулася.

— Досить! Мені байдуже. Таким, як вона, тут не місце. І я впевнена, що вона завагітніла від іншого—не вір їй!

Лідія з гнівом підняла голову.

— Ах ви…! Геть звідси! Кемаль, більше не приходь! У тебе є наречена—йди до неї!

Після скандалу охоронці супроводжували Кесем, що переможно покидала квартиру, а Кемаль ішов за нею, розчарований і розлючений.

Перед виходом Кесем зупинилася і сказала:

— Слухай, Кемаль, не вір їй. Я впевнена, що вона хоче лише твоїх грошей.

Кемаль заперечив, його голос був сповнений обурення:

— Як ти можеш так, мамо?! Я хочу бути з нею. І я впевнений, що це моя дитина!

Кесем саркастично посміхнулася.

— Ага, і ти виростиш її дитину, яка навіть не достойна тебе… Хай сама виховує, якщо вибрала неправильний шлях. А ти, сину, одружишся на порядній дівчині. Залиш Світлану у спокої. Інакше твій батько позбавить тебе спадщини. Він і так вихваляє дітей від першої дружини, а на нас мало звертає увагу… Тож не підведи мене, прошу. Не розчаруй батька і своїх сестер, які намагалися допомогти тобі.

Кемаль прийняв рішення.

Він зрозумів, що не може наражати Світлану на небезпеку, а його батьки категорично проти цього союзу.

Йому доведеться погодитися на заручини з Наре, хоч він ледь її знає.

Це був вибір між почуттями та обов’язком.

Але чи зможе він жити з цим рішенням?

Сьогодні був його день, і він мав прийняти нову долю.

Позаду чулися звуки музики, гості вже почали збиратися, а королівська сім’я зайняла свої місця, очікуючи початку церемонії.

Наре з’явилася в головному залі, її постава була впевненою, але в її погляді відчувалась внутрішня стриманість.

Вона обрала традиційну турецьку сукню для заручин—розкішне червоне вбрання, оздоблене золотими візерунками, що символізує захист та благословення в майбутньому шлюбі.

На її голові красувалася тонка діадема з рубінами, а зап’ястя прикрашали браслети з давніми орнаментами.

У Туреччині заручини—це важливий ритуал, який супроводжується благословенням старійшин родини, врученням подарунків та традиційною церемонією "піднесення кави"—наречена готує каву для нареченого та його родини, інколи додаючи дрібку солі, щоб перевірити терпіння майбутнього чоловіка.

Королівська родина уважно стежила за моментом, коли Кемаль і Наре вперше стояли поруч.

Емир ІбрагІм зберігав нейтральний вираз обличчя, а мати Наре уважно слідкувала, оцінюючи реакцію Кемаля.

Принцеса Айна тихо усміхнулася, розглядаючи наречену, а інші члени родини підтримували атмосферу офіційного прийому.

Кемаль відчував тиск, але зберігав спокій, знаючи, що від цієї заручини залежить його майбутнє.

Заручини принца Кемаля була грандіозною подією, і вся королівська сім’я зібралася у великій залі, щоб засвідчити цей важливий момент.

Деякі принцеси не змогли бути присутніми особисто, адже вирушили до України, щоб провідати зведеного брата Аміра, який вже знайшов своє кохання—Настю.

Але одна відсутність була особливо помітною—принц Руслан не з’явився.

Крім Руслана, на помолвці Кемаля також були відсутні кілька шейхів-принців.

Вони перебували за кордоном, вирішуючи важливі питання бізнесу, що стосувалися торгових угод та дипломатичних домовленостей.

Королівська родина враховувала їхню відсутність, але це не зменшувало офіційну значущість події.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍