Chris Jey - Between angels and demons, Chris Jey

- Де він? - запитала вона у молодого хлопця. Той мовчки вказав на двері, які вели до ресторану готелю. Данте пройшла туди. Відчинивши двері, вона побачила того самого незнайомця зі сну. Він сидів за столиком у центрі ресторану.

- Моє шанування, - привітався він. – Радий, що ти прийшла.

Данте побачила все того ж темно-русявого чоловіка, з блакитними, наче саме небо, очима. Він підійшов до мисливиці.

- Щоправда, я не думав, що ти погодишся на зустріч.

- Я вмію дивувати. То хто ти такий? - запитала Данте.

- Де ж мої манери? Вибач, що одразу не представився. Мене звуть Гавриїл.

- Щось ім'я твоє мені дуже знайоме. Тільки не кажи, що ти...

- Так. Я той самий Гавриїл.

- Гавриїл? Гавриїл Архангел? - сказати, що Данте сильно здивувалася, це нічого не сказати.

Архангел Гавриїл, другий з Архістратигів, вісник Небес. Саме він повідомив Марію про майбутнє народження Спасителя. Гавриїла дуже часто зображують як молодого, прекрасного юнака з крилами та німбом. Перед Данте стояв схожий із християнським образом архангела. Але лише молодість та краса видавали в ньому канонічного для церкви Гавриїла.

- Сідай, - вказав він на крісло.

- Дякую, я постою.

- Я наполягаю, - Гавриїл клацнув пальцями, і біля Данте з'явився чоловік, який силою посадив її у крісло.

- Ще одна така витівка, і я йому руку відріжу. По плече, - сердилася дівчина.

 - Непокірна, зухвала, і зовсім не шанує старших. Розумію, чим ти йому сподобалась. Але зараз не про це. Данте, ти вб'єш кардинала.

- Що? - здивування мисливиці тривало. - Я прийшла лише через те, що ти можеш знати, як зняти моє прокляття. А не для того, щоб вкотре стати ангельською шавкою.

- Послуга за послугу: ти вбиваєш для мене кардинала, а я визволяю тебе від прокляття. Думаю, це рівноцінний обмін, – ангел усміхнувся. – Тому повторюю ще раз: ти вб'єш кардинала.

- Це ж як ви боїтеся його, коли сам архангел Гавриїл спустився на землю, щоб просити допомоги у простої смертної дівчини.

- Ти не проста дівчина. І ти це чудово знаєш. Пристань на мою пропозицію, або пошкодуєш про відмову.

- Моє життя останні років двісті схоже на пекло, – після хвилинного мовчання дівчина заговорила. - Воно зруйноване, знищене та викинуте у сміття. Все частіше мені хочеться померти і не воскреснути. Так, я знаю, що потраплю до Пекла. Але це краще, ніж існувати тут, і щоночі протягом століть бачити в снах чоловіка і доньку, які живцем горять у нашому домі, а вранці жалкувати про те, що ти прокинулася, а не померла разом з ними. Я втомилася допомагати людям. То скажи, чому я маю допомогти тобі?

- Щоб чаша добра, яку ти наповнити, нарешті переважила чашу зла та твого прокляття. А ще, ти маєш знати всю правду про день, який скалічив твоє життя. Вибач, але буде боляче, – Гавриїл схопив дівчину за руки. Тієї ж миті на тому місці вигорів одяг, а на тілі Данте з'явилися опіки від дотиків. Данте закричала від болю та відключилася.

Отямилася Данте вже в іншому місці. Перед собою вона побачила невеликий ліс, який палав пекельним полум'ям. Дівчина пройшла далі, і вийшла на поле, яке також було охоплено вогнем. Данте йшла палаючою землею. Вогонь охоплював її ноги, але не завдавав шкоди. Дівчина дійшла до невеликого будиночка. Вона постукала у двері. Але їй не відчинили. Натомість будинок почав горіти. Це злякало Данте, і вона здригнулася. І вже за мить мисливиця стояла за кілька метрів від будинку. Вона впізнала його. У ньому дівчина побачила Вільяма з дитиною на руках. Цей спогад не залишав мисливицю з того самого дня, як це сталося. Але вперше вона побачила ще когось у будинку. Силует чоловік. Їй здалося, що вона знає цю людину. Данте спробувала підійти ближче, щоб розгледіти його. Але їй це не вдалося – будинок почав завалюватись. На безпечній відстані від нього стояли чоловік та дівчина. Хлопець обійняв свою супутницю. Данте впізнала в цій парі себе та Доріана. Вона зупинилася біля них, і почала роздивлятися їхні обличчя. Обличчя хлопця світилося яскраво білим світлом, а дівчини – було вкрите шрамами та понівечене. Побачивши це, вогонь, який не завдав шкоди мисливиці, почав завдавати їй болю. І на мить охопив усе тіло. Данте голосно закричала. Вона прийшла до тями на підлозі ресторану готелю. Все її тіло було вкрите димом, а дівчина дуже кашляла.

- Він убив моїх рідних. Він, а не відьми, – промовила Данте. Її очі наповнились сльозами. - Хто він? Ти ж знаєш, хто це?

- Я покажу тобі його, якщо ти згодна допомогти.

- Ти не обдуриш? І не зрадиш? Як інші янголи.

- Я не обманюю.

- Ти покажеш мені вбивцю чоловіка та доньки? Натомість я маю вбити кардинала?

- Так. І якщо ти допоможеш знищити демона, який розпочав війну проти Небес, я допоможу зняти з тебе прокляття. Ти будеш вільною. І ви знову будете разом. Вільям і Марія чекають на тебе.

- Я згодна. Показуй убивцю.

- Ти давно знала, хто це. Просто цей фрагмент твоєї пам'яті заблокували. Мені шкода, що ти так про це дізнаєшся, - архангел торкнувся Данте голови. Дівчина опинилася у минулому. Коли вона ще була у португальському замку Алмоурол. Вона стала свідком сварки Кема та Нейта.

- Ти знову був із нею? - запитав Камаель.

- Тебе це не стосується. Що такого важливого сталося?

- Значить, із нею. Не грайся з вогнем, брате. У нас вже давно не звертають уваги на те, що янголи сплять із смертними. Але, ти ж знаєш, що буде, якщо вона завагітніє. Тебе і вашу ненароджену дитину вб'ють.

- Я знаю. Не треба мені про це нагадувати. То що сталося?

- Я не хочу брехати їй. Давай зітремо її спогади і сховаємо від Ордену, - запропонував Кем.

- З глузду з'їхав?! Вона вже готова поповнити лави війська.

- Ось хто вона для тебе – черговий воїн-людина? І як ти тільки у вічі їй дивишся?

- Вона не просто людина. Вона не байдужа мені. А хто вона тобі? Останні два роки ти став надто сильно опікуватися нею. Адже спочатку вона тобі взагалі не подобалася, і ти хотів її позбутися. Навіть знаючи правду про неї.