Юрій Миколайович Щербак - Час смертохристів. Міражі 2077

курс бойового навчання в школі спецназу ЦАХАЛ в м. Натанія. З Ізраїлю в 2051 році переїхав до Сполучених Штатів, де працював біржовим брокером на американо-китайсько-японській Глобальній біржі; під час переходу на нову міжнародну грошову одиницю глобо сколотив маєток в 10 млрд. глобо на незаконних махінаціях з курсами валют. Був звинувачений китайським урядом у грошових спекуляціях, що підірвали курс юаня, але нью-йоркський фінансовий апеляційний суд виправдав його (2054).

У 2055 р. уклав перемир'я з урядом Піднебесної Народно-демократичної Імперії й був призначений на посаду директора Африки, відповідального за постачання стратегічних металів й енергоресурсів до континентального Китаю.

У 2058 р повернувся до Києва, заснувавши транспортну фірму FRIEDMAN, яка згодом перетворилася на наднаціональну корпорацію, увійшовши до десятки найбагатших корпорацій світу. Створення корпорації супроводжувалося масовими злочинами, фальсифікаціями, рейдерськими захопленнями й вбивствами, особливо жорстокими на Буковині, де Фрідман Р.Г. захопив 80 % промислового і 95 % агропромислового потенціалу Краю і одержав ліцензію на персональне володіння 736 тис. населення (див. документацію на злочини Фрідмана Р.Г., викладену в додатках І-ІХ). Діючи тими ж самими методами підкупу, шантажу і терору, Фрідман Р.Г. захопив землі, промисловий і аграрний потенціал на Поділлі, Гомельщині, Смоленщині, в Люблінському воєводстві і в Марбургу (Німеччина). Одночасно створив українську загальноєвропейську політичну партію FREEDOM-party, яка на виборах 2060 р завоювала 38,75 місць у Сеймі (Національних зборах) України, а також одержала 15,0% місць в Європарламенті. Один із співавторів нової Конституції України (2068 рік), згідно з якою Україна є військово-козацькою феодальною державою з жорсткою вертикальною системою військової влади, в якій верховним органом влади є Ареопаг, який обирає Гетьмана України.

(Слово «феодальна» перекреслено рукою Гайдука, вписано «федеральна»).

За достовірними даними ДерВару і ВІРУ Фрідман Р.Г. мав причетність до вбивства (2066 рік) президента України Федеріко Гарсія Костюка (див. додаток Х-ХІІІ). У 2070 р. став членом Світового Уряду (клуб Локарно). Статки Фрідмана Р.Г. складають за оцінками міжнародного валютного Банку, понад 600 млрд. глобо, перевищуючи ВВП України в 10 разів. Фрідман Р.Г. вивів основний капітал з України, сплачуючи податки на суму 6000 глобо на рік — як менеджер малопрофітного транспортного агентства і Голова українського біблійного товариства.

Фрідман одружений вчетверте, на громадянці Індонезії, має від попередніх шлюбів дев'ять дітей.

У спілкуванні лагідний і привітний. Будучи ключовою політичною фігурою України, Фрідман Р.Г. поводить себе як людина непублічна, уникає дискусій, не робить публічних заяв, не дає інтерв'ю, не бере участі в телевізійних ток-шоу. Приватне життя оточене таємницею. Маєток Фрідмана Р.Г. розташований неподалік від Канева в районі Пекарі-Хмільна на правому березі Дніпра і Сушки на лівому, ретельно охороняється військовими приватними формуваннями Фрідмана Р.Г. Мстивий, жорстокий, здатний на будь-який злочин.

Захоплюється балетом і старовинною єврейською музикою. Спонсорує міжнародний балетний фестиваль «Київські лебеді».

Старший аналітик Максиміліан-ІІІ

26.

Не доїжджаючи сорока кілометрів до Києва, караван зупинився на території Калинівського міжнародного ярмарку — найбільшого у Східній Європі торговельно-обмінного ХАБУ зі статусом вільної економічної зони. У порівнянні з ярмарком, забетоноване поле під Краковцем здавалося зовсім маленьким. Гайдук вирішив купити тут старенький мотоцикл з коляскою, щоб добратися до Києва манівцями, не потрапляючи в поле зору різних КПП, які осідлали шосе М06. Марек Гороль теж зітхнув полегшено, бо до нього з машини № 10 прийшов його змінник — колега, водій з Кракова, з яким вони мали їхати до Чингіз-Сарая. Гайдук дав Мареку пару номерів «чистих» телефонів, що зберігалися на конспіративній квартирі, про яку не знали ні у ДерВарі, ні у ВІРУ, бо куплена була за гроші Гайдука через підставних осіб. Таємне пристанище містилося на другому поверсі багатоквартирного будинку у Протасовому Яру й відзначалася тим, що мало два окремі виходи — на хайвей, що з'єднував Проспект героїв УПА з Печерськом, і другий — на схил Байкової гори, порослий старими дубами, яким можна було непоміченим дістатися вулиці Ніколая Амосова і далі — Байкового кладовища. Квартиру було зареєстровано на прізвище українського бізнесмена Орленка, який працював у Мексіці і регулярно сплачував усі рахунки. Саме туди і вирішив податися Гайдук, бо інші конспіративні квартири ВІРУ перебували під пильним наглядом ДерВару.

Прощання з Мареком вийшло дуже теплим — Гайдук ніколи б не повірив, що може бути таким зворушеним. Але вимовив лише "Czesc stary, ucaiuj zone і dzieci", поплескав Марека по плечу. Той товстим пальцем витер сльозу — і Гайдук з Боженою зникли у натовпі. Вони подалися у хвіст конвою, туди, де на окремому майданчику продавали стару автомото-технику. Тим часом тривав інтенсивний процес завантаження автомобілів Фрідмана. На спеціальних карах до фур були підвезені важкі картонні скрині з написом «Холодильники «Ірпінь». Гайдук згадав, що під такою назвою працював комерційний відділ Київського заводу «Артеміда» — головного виробника найсучасніших систем наведення ракет «Харс».

Гайдук аж присвиснув від такого відкриття, уявивши, як у столицю Чорної Орди, яка загрожує всьому світові, надходять найновіші системи автономної навігації ракет. Завдяки київським системам наведення ракет, за якими полювали розвідки всього світу, можна знищити найбільш приховані і захищені цілі в будь-якій точці земної кулі. Конструктори «Харсу» відмовилися від програмного забезпечення, прийнятого на озброєння Конфедерації (VxWorks/HurriKane) чи ОГБ (ADA-105) і застосували цілком оригінальний принцип штучного біоелектронного інтелекту.

Він притишив ходу, щоб запам'ятати написи і цифри на картонному пакуванні. Біля машини № 13 вони почули американську мову і побачили чотирьох чоловіків і одну жінку — всі в камуфляжній формі, такій самій, яку приніс Бланшар Гайдуку, — вони сміялися, спостерігаючи, як до їхньої вантажівки заладовують довгі темно-зелені скрині з невеличкою позначкою — червоний трикутник у білому колі. Сумніву не було: зенітні ракети МХ-Аіг Cleaner 124 класу земля-небо, виробництва іншого київського заводу — «Арсеній». Божена раптом схопила Гайдука за руку і міцно, до болю стисла її:

— Ходімо швидше звідси.

Він, навпаки, хотів якомога детальніше роздивитися картини мирного міжнародного обміну товарами народного споживання, але Божена потягла його вбік від конвою, туди, де сяяв вогнями і рожевів повітряними кульками «Еродром» — ряд павільйонів, де на продаж були виставлені дівчата. Незважаючи на похолодання, напівголі дівчата, наче в барі, сиділи на високих табуретах, які оберталися навколо осі, щоб краще було видно всі принади цього яскравого племені. Біля павільйонів юрмилися покупці — переважно німці і турки, які закуповували дівчат цілими партіями для борделів, а ще більше вешталося звичайних роззяв, бажаючих задурно побачити щось, що деякі блудниці показували на мить, піднімаючи коротенькі спіднички. Особливо багато серед глядачів крутилося азійського люду — китайців, казахів, монголів.

Божена подалася