Олексій Анатолійович Кононенко - Жезлом по бамперу. Анекдоти про тих, хто в дорозі і в міліції
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Перевірив – усе в порядку.
– Вийдіть з машини. Пройдіть по лінії.
Водій вийшов, пройшов рівненько.
– Подихайте в трубку.
Подихав, алкоголю немає.
– Не розумію, ви суперводій?
– Ні. Я – приманка. Усі інші вже, мабуть, вдома.
З протоколу огляду місця аварії: «Біля світлофора зупинилося два автомобілі: справа «Запорожець», зліва «мерседес». Водій «Запорожця» відкрив дверцята своєї машини і подряпав праві дверці «мерседеса». У результаті ДТП водій «Запорожця» з переляку помер на місці, а з водієм «мерседеса» стався приступ легкого гніву».
Їде бензовоз, за ним ланцюг тягнеться. Зупиняє автоінспектор:
– Так, чому з ланцюгом?
– Щоб електрика в землю йшла.
– Зрозуміло. А ланцюг навіщо?
– Ну, коли блискавка вдарить, щоб електричний розряд у землю йшов.
– Це зрозуміло, а ланцюг, ланцюг навіщо?!
Водій бензовоза не витримав, зупинив «Жигулі» і просить водія:
– Слухай, поясни йому, будь ласка, навіщо у мене ланцюг.
– Нема питань. Розумієте, це щоб іскри не було, щоб бензин не вибухнув.
– А-а-а!
Водій бензовоза задоволений шаснув у кабіну і поїхав. Автоінспектор до водія «Жигулів»:
– Так, чому без ланцюга?
На перехресті зіштовхнулися два «Запорожці». ДТП легенька, ніхто не постраждав. Водії вийшли, один швиденько пляшку дістає, помідорчики. Другий запитує:
– А за що пити будемо?
– Як за що? За те, щоб жодного «мерса» в районі не залишилось!
Зупиняє автоінспектор авто, підходить до дверцят водія. З відчиненого віконця чолов'яга висовує руку з диктофоном:
– Все, що ви скажете, буде використане проти вас у суді! Я – адвокат!
Автоінспектор:
– А ця штука тільки пише, чи й знімає?
– Тільки записує!
– Ну, тоді – шасливої дороги! – і показав дві дулі.
Браток приїхав у супермаркет на «мерсі», припаркувався. Через хвилин тридцять виходить, а на місці «мерса» стоїть пошарпаний «Запорожець» із запискою на шибці: «Я просто змушений був узяти ваш автомобіль. Якщо не вірите – спробуйте поїздити на моєму».
Зупиняє водія автоінспектор-грузин:
– Права?
– Є!
– Техпаспорт?
– Є!
– Аптечка?
– Є!
– Вогнегасник?
– Є!
– А магнітофон є?
– Ну… є.
– Вмикай!
Водій увімкнув, автоінспектор танцює навколо машини і кричить:
– Чого витріщився? Тобі танцюю! Гроші давай!
Виїхав пенсіонер на старому «Запорожці» за місто і заглух. Зупиняється браток на шестисотому «мерсі»:
– Діду, давай підтягну до міста. Тільки я люблю швидко їздити, якщо забуду про тебе, фарами показуй чи сигналь.
Їдуть. Раптом їх обходить «Вольво». Браток того стерпіти не може, педаль газу до упору. Місцевий автоінспектор на перехресті очі вирячив: «Вольво» – двісті кілометрів, «мерс» – двісті двадцять і «Запорожець» – двісті двадцять.
– Ну, зрозуміло, ці двоє зовсім «оборзіли»… Але щоб Петрович на своєму драндулеті так пер?! Та ще й сигналив і фарами мигав, щоб дорогою поступилися?!
Старшина підходить до майора:
– Товаришу майор, я тут «Жигуля» свого продаю. Може, кого порадите…
– А який пробіг?
– Вісімдесят тисяч.
– Багатенько! Я зараз у техвідділ подзвоню, хай тобі підкрутять.
Через деякий час:
– Дякую, товаришу майор, тепер на лічильнику шістдесят.
– Ти що? Яка різниця, вісімдесят чи шістдесят?! Підкрути ще!
У кінці дня:
– Ну, тепер десять тисяч.
– О, десять тисяч – це якраз для продажу нормально. Чекай… З таким пробігом я її сам у тебе куплю.
– З таким пробігом, товаришу майор, я її нікому не продам!
На перехресті в «мерс» в'їжджає «Запорожець». Водій «мерса» готовий прибити водія «Запорожця». Той кричить:
– Не треба! Я ненавмисно! Я навчу вас, як машину швидко і безкоштовно відремонтувати!
– Як?
– Треба у вихлопну трубу сильно подути і машина випрямиться!
Водій «мерса» починає дути, водій «Запорожця» швиденько зникає. Під’їжджає ще один «мерс», виходить браток, запитує:
– Що робиш?
– Дую в трубу, щоб машину розпрямити.
– Нічого у тебе не вийде!
– Чому?
– Ти люк не закрив.
Їдуть братки в машині і бачать знак «ДАІ – 100 м». Один виймає барсетку і починає рахувати гроші. Потім зітхає:
– Чуєш, братан, на сто ментів у мене не вистачить!
Зима. Снігопад. За містом стоїть автоінспектор. Біля нього зупиняється червоний «Феррарі». Виходить японець, запитує:
– Оса хота кі насі ро куаті кока-кола?
Автоінспектор перепитує:
– Я не зовсім зрозумів. Ви мене запитуєте: «Де у цьому засніженому місті можна купити баночку… – чого?
Два братани купили по шестисотому «мерину».
– Чуєш, братан, а як ми їх розрізнятимемо?
– А давай розіб'ємо на твоєму ліву фару, а на моєму – праву.
Так і зробили.
– Чуєш, братан, а ти запам'ятав, на чиїй машині яка фара розбита?
– Ні…
– І я забув. Давай і по другій фарі розіб'ємо, щоб не заплутатись.
Розбили.
– Чуєш, братан, вони тепер знову однакові. Що ж нам робити?
– Слухай, давай твоя буде біла, а моя – чорна!
Кінець робочого дня. Втомлений автоінспектор зупиняє машину:
– Здрастуйте! Старший лейтенант Козленко. Пред'явіть, будь ласка, ваші гроші!
Один браток вирішив за старою звичкою покататися в тролейбусі. Нічого не вийшло – «мерседес» у тролейбус не вліз…
Стоїть автоінспектор, повз нього проїздить «Фольксваген-гольф». Раптом автоінспектор різко змахує жезлом, голосно свистить і вихоплює пістолет. Водій миттєво гальмує, ледве не вибиває лобове скло, виходить з машини блідий, на ватяних ногах:
– Що сталося?
– Та нічого… Теж хочу «гольф» купити, але кажуть – у нього гальма слабенькі… От я перевірив.
Мчить браток на «мерсі» на значній швидкості через невеличке містечко. Автоінспектор спиняє. Браток:
– Скільки за перевищення?
– П'ятдесят!
– На тобі сто – я хочу чимшвидше покинути ваше задрипане містечко!
На Хрещатику прямо перед мерією стоїть авто. Підходить автоінспектор. На лобовому склі записка: «Сів акумулятор. Шукаю буксир». Через дві години машина на місці, записка інша: «Трос обірвався. Пішов за механіком». Ще через годину: «Ця машина недорого продається».
Таксист:
– Кажуть, що в Києві з'явилися чесні даішники – вони принципово не беруть заробітну плату…
До начальника ДАІ підходить водій і запитує:
– Ви головний лікар?
– Ні, я начальник ДАІ!
– Тоді чому ваші співробітники кожного дня запитують про моє самопочуття?
Таксист:
– Чим менше водії розуміють, навіщо ставлять безтолкові дорожні знаки, тим більше даішники чекають випадків, щоб пояснити їм це.
Автоінспектор зупиняє авто:
– Я змушений вас оштрафувати, ви перевищили швидкість.
Водій:
– Не може бути! У мене не більше 60 кілометрів на годину! Не віриш – давай ще раз проїду!
Розбудовується місто. Сидять проектувальник і начальник ДАІ. Проектувальник:
– Тут перехрестя, рух посередній.
– Постового поставимо.
– І тут перехрестя, рух – так собі.
– Постового поставимо.
– А тут перехрестя з посиленим рухом, треба керувати потоками машин, тут регулювальник точно не справиться…
– Доведеться на світлофор потратитись.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Жезлом по бамперу. Анекдоти про тих, хто в дорозі і в міліції», після закриття браузера.