В В Срібна - Світляки на полі бою, В В Срібна

― Дякую. – сказав Ян їй у слід.

“От я і залишися один. Сподіваюсь я зможу забрати частину магії зі щоденника. Якщо все вийде то я зможу відновити свої сили набагато швидше, а це зараз головне.” - подумав Ян і сів на коліна посеред платформи поклавши перед собою щоденник.

Сконцентрувавшись він провалився в самого себе. Темрява його внутрішнього світу затягувала все глибше. Зосередившись на щоденнику він прошепотів закляття і енергія з речі почала повільно перетікати да нього. Він прийшов до тями від знайомої енергії, яка саме спускалася до нього. Відкривши очі Ян побачив брата. Волосся було десь до вилиць, трохи світліше ніж у Яна і на світлі відливало янтарем, також воно було більш хвилястим, це йому дісталося від матері. Очі були такими ж зеленими, але темнішими.

― Дем’яне! Я так радий тебе бачити.- вигукнув хлопець встаючи і підходячи до брата.

― Я теж. Ти цілий? Нічого більш поганого не снилося?

― Олександр вже розповів?

― Так.

― Не хвилюйся зі мною все нормально.

― З тобою щось не так, я це відчуваю. А що це за щоденник?

― Поняття не маю. Купив його недалеко від ринку. Його власник мав магію. Як ти міг помітити,  він випромінює багато енергії.

― Невже… Твоя сила.

― Так, я майже не маю сили. Вибач, я повинен був бути більш обережним і не довіряти йому.

― Ти в цьому не винен. Все ж ви були друзями.

― А це щось змінює?

― Так, не думай, що все це через необережність. Тебе просто обдурила людина, яка була тобі близька. Ти з це розумієш?

― Розумію.- невпевнено відповів Ян.

― Що ж, може підемо прогуляймося?- посміхнувшись запитав Дем’ян.

― Так, почекай мене, я повинен передягтися і взяти деякі речі.

Вони вирішили піти в центр міста. Там було дуже гарно.

― Куди ми ідемо?- запитав Ян.

― Я знайомий з господаркою Тихої ночі.  Вони дістануть будь яку інформацію за гроші. Думаю тобі такі знайомі знадобляться.

Вони зайшли в провулок. Перед ними стояв невеличкий будиночок. В вікнах були ілюзії. Завдяки їм ніхто не міг зрозуміти, що було в середині. Води зайшли в середину. Там було декілька кремезних чоловіків. Один з них став перед Дем’яном, але через декілька хвилин переглядин пропустив їх. Вони пройшли в темну кімнату. Перед ними стояв стіл і три стільці. На столі була свічка. Вони сіли і чекали близько хвилин. Тут прийшла жінка в чорній накидці. Темрява ніби ховала її. Ян ніяк не міг розгледіти її обличчя.

― Радий вас бачити, це мій молодший брат, Ян.

― Я багато про тебе чула, ти досить цікава особа. Навіщо ви тут?

― Ви знаєте навіщо ми тут. Не варто прикидатися.- Дем’ян протягнув мішечок з монетами жінці.

― Є в мене дещо. Через якийсь час за ним почали слідкувати, інформацію передавали значній особі Османської імперії. Також він маг. Назвати його я не  можу так як заказ на спостереження взяла моя людина, але ви і самі розумієте хто це.

Дем’ян протягнув ще п’ять мішечків з золотом.

― Я даю стільки, а ти по старій дружбі забороняєш своїм людям слідкувати чи приносити шкоду моєму брату.

― Домовились.

― Залишаю тоді це на тебе, дякую. Ми підемо.

― Гарної дороги.

Вони вийшли і Дем’ян завів Яна в пустий провулок.

― Дем’яне, я сам розберуся зі своїми проблемами, не варто було.

― Ігор перейшов грань дозволеного. Ти мій брат і друга по владі людина в світі магів. Він намагався тебе вбити!

― Знаю.

Дем’ян подивився на Яна. В очах старшого було видно нерозуміння і хвилювання.

― Не треба цього. Я не дам більше тобі нашкодити. Ти ж мій молодший брат.

― Добре, тоді залишу це на тебе.- спокійно відповів Ян.

― Підемо до ринку, купимо чогось смачного.

Сонце вже починала закочуватися за обрій, вечоріло. Широка вулиця з якої можна було потрапити в багато різних провулків. Коли йому було п’ятнадцять, він готувався до своєї першої місії. Брат привів його до штабу. Ян пам’ятав, що тоді йому повідомили про мага, який приїде до нього за декілька місяців, щоб допомогти з місією. Ян тоді дуже зрадів, що це був саме Ігор.

Вони підходили до ніби звичайного будинку, але в його ілюзії було скрите місце, яке вважалося точкою, яка належала магам у Києві.

Вони зайшли до кімнати. Дем’ян наказав біловолосому чоловіку принести чай. Сам він підійшов до столу і дістав з шухлядки сушених Ніфом, ці фрукти мали дуже цікаві властивості. Його використовували у відновленні мани і знятті негативного впливу.

― Тримай, сподіваюсь завдяки цьому тобі стане краще. Пам’ятаєш як його приймати?

― Так, заварювати з травами у випадку підтримки мани або просто їсти, якщо немає можливості в готуванні, але тоді ефект гірший. Як ти їх дістав? Вони ж такі рідкісні.