Міра Лей - Гра в кохання , Міра Лей

Остання пара була на п'ятому поверсі, тому позбиравшись ми направилися туди. По дорозі мені прийшла смс від Бурулі.

"Привіт. Ти де? На якому поверсі?"

"Привіт. Чекаю на пару, п'ятий поверх, 510 аудиторія "

" Зараз буду"

Хм, цікаво що в подруги сталося, що вона не дочекавшись завершення пар, хоче поговорити? Підозрюю, що це має бути щось серйозне.

- Ти не уявляєш, що тільки що сталося! - емоційно видає Буруля, як тільки підходить до мене.

- Що? - з цікавістю запитую.

- До мене тільки що підходив Левицький, і просив пробачення, за те що збив з ніг та розлив на мене каву. На хвилиночку при всій групі! Уявляєш? - видає на одному диханні подруга і мало не пищить від щастя.

- Уявляю! - шоковано видаю, і я звичайно рада за подругу, Левицький і справді повинен був попросити за цей випадок пробачення. Проте, мені не дає спокою думка чи справді цей хлопець так легко відстане тепер від мене.