Коля Козак - Карта осінніх пригод, Коля Козак
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Мирон і Соломія продовжували рухатися вперед, коли раптом густий туман оповив усе навколо. Видимість зменшилася до кількох метрів, і кожен їхній крок здавався все більш невпевненим.
— Ми не можемо йти далі, поки не зрозуміємо, куди рухаємося, — сказала Соломія, озираючись довкола.
— Це ж просто туман. Він розсіється, — відповів Мирон, хоча й сам починав нервувати.
Вони вирішили зупинитися, але раптом почули шерех у кущах. Серце Соломії закалатало, а Мирон стиснув кулак, готовий захищатися. Проте це була лише невелика тваринка, яка швидко втекла.
— Гаразд, потрібно щось придумати, — Мирон дістав мапу, але в такому густому тумані не міг розгледіти позначки.
Раптом амулет, який вони знайшли раніше, почав слабко світитися. Його тьмяне світло прорізало туман, і вони побачили стежку.
— Це якась магія? — здивовано прошепотіла Соломія.
— Або просто фосфоресценція, — припустив Мирон, хоча й сам не вірив у свої слова.
Вони вирішили довіритися світлу амулета і пішли вперед. Туман почав розсіюватися, і незабаром перед ними знову з’явилися дерева та дорога.
— Ми вибралися! — з полегшенням вигукнула Соломія.
Проте вони ще не знали, що попереду на них чекала найнебезпечніша частина подорожі…
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Карта осінніх пригод, Коля Козак», після закриття браузера.
