Топ популярних книг за місяць!
Knigoed.Club » Сучасний любовний роман » Кохання за сценарієм (але не за його), Дроянда 📚 - Українською

Дроянда - Кохання за сценарієм (але не за його), Дроянда

18
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку "Кохання за сценарієм (але не за його)" автора Дроянда. Жанр книги: Сучасний любовний роман.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 19 20 21 ... 26
Перейти на сторінку:

— Аня, ти серйозно? Тобі лише 17! Яка робота, яке місто?

Аня зітхнула й уперлася руками в боки.

— Міша, я давно не дитина. У мене тут практика, плани, і… — вона кинула погляд на Микиту, який уважно спостерігав за їхньою розмовою, — і своє життя.

— Своє життя? — повторив брат, недовірливо примружившись. — І яке ж воно?

Аня опустила очі, але потім впевнено сказала:

— Таке, в якому я сама вирішую, що для мене краще.

Міша важко зітхнув, глянув на батьків, які мовчки стежили за суперечкою, а потім знову на сестру.

— Добре, — нарешті сказав він. — Але якщо щось піде не так, ти знаєш, куди дзвонити.

Аня усміхнулася.

— Знаю, братику. Дякую.

Микита кивнув, обіймаючи Колу, який вже почав дрімати в нього на руках.

— Так, зупинилися на тому, що батьки Маші прийшли на свято і зустріли Дмитра.

Аня відкрила ноутбук і почала друкувати:

"Маша хвилювалася. Вона міцніше стиснула руку Дмитра, коли побачила, як до них підходять її батьки. Батько з суворим поглядом оцінював чоловіка поруч з донькою, а мама — злегка посміхалася, ніби вже знала, чим усе закінчиться..."

— Як тобі, Микито? — запитала Аня, піднімаючи на нього погляд.

Микита всміхнувся, похитав головою:

— Класно, але додай трохи напруги. Наприклад, нехай батько Маші запитає у Дмитра: "А ви серйозно до нашої доньки, чи це так, на одну ніч?"

Аня засміялася й швидко почала друкувати:

"Батько Маші подивився прямо в очі Дмитра і, не вагаючись, запитав..."

Микита обережно підняв Колу і поніс його в кімнату. Аня кивнула, спостерігаючи, як він дбайливо вкладає сина в ліжко.

— Він дуже довіряє тобі, — прошепотіла вона, коли Микита повернувся.

— Я його тато, як інакше? — тихо відповів Микита, сідаючи поруч з нею.

Аня усміхнулася, потім знову перевела погляд на ноутбук.

— Ну що, продовжимо? Я думаю, що після питання від батька Маші, Дмитро повинен відповісти щось неочікуване, щоб змінити їхню думку.

— Наприклад?

— Може, він скаже, що вже зробив пропозицію Маші, і тепер вони офіційно наречені?

Микита підняв брови.

— О, інтрига! Додавай!

Микита зітхнув і потер руками обличчя.

— А що я мав сказати, Аню? Вони прийшли, побачили нас разом… І я не хочу приховувати, що ти для мене значиш.

Аня опустила погляд, злегка покусуючи губу.

— Просто… вони були в шоці. Мій брат теж.

Микита м’яко взяв її за руку.

— Важливо не те, що вони думають зараз, а те, що відчуваємо ми. Якщо це серйозно, вони з часом зрозуміють.

Аня глибоко вдихнула і кивнула.

— Гаразд… Але тепер я ще більше хвилююся.

— Не хвилюйся, — усміхнувся Микита. — Зараз краще давай повернемося до книги. Що там у нас із Машею та Дмитром?

Микита кивнув і потягнувся.

— Так, ти права. Відпочинок нам не завадить.

Аня прикрила ноутбук і посміхнулася.

— Тоді завтра відправимо Колю в садок і продовжимо писати.

Микита обійняв її за плечі.

— Домовилися. А зараз — спати.

Вони розійшлися по кімнатах, а попереду їх чекав новий день і продовження історії.

Аня підняла брову і трохи зашарілася.

— Це… пропозиція чи наказ?

Микита посміхнувся.

— Просто не хочу, щоб ти була сама.

Аня зітхнула, розуміючи, що сперечатися немає сенсу.

— Гаразд, але без фокусів.

— Обіцяю, — підморгнув він.

Вони разом зайшли в кімнату, і Аня зручніше вмостилася на ліжку. Микита ліг поруч, намагаючись тримати дистанцію, але все ж відчував її тепло.

— Спи, завтра багато справ, — прошепотів він.

Аня заплющила очі, але серце калатало швидше, ніж зазвичай…

Микита піднявся, сів на ліжку і подивився на Аню. Вона виглядала збентеженою, її очі блищали від сліз.

— Це просто сон, Аню… Я ніколи тебе не покину, — сказав він тихо, проводячи рукою по її щоці.

Аня зітхнула і обережно притулилася до нього.

— Але це було так реально…

Микита обійняв її міцніше.

— Я тут. І нікуди не подінуся. Колу теж ніхто в тебе не забере.

Вона ще кілька секунд сиділа мовчки, слухаючи його серцебиття. Потім пошепки сказала:

— Дякую…

— Завжди, — відповів він і поцілував її у волосся.

Тепло його обіймів і впевненість у голосі заспокоїли Аню. Вона заплющила очі, і цього разу заснула спокійно.

Як вам історія ставте лайки і коментарі я читатиму задоволенням!🤭🤗

1 ... 19 20 21 ... 26
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Кохання за сценарієм (але не за його), Дроянда», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Кохання за сценарієм (але не за його), Дроянда"