Кирило Легович - Імператор, Кирило Легович

Ґранд зі злим виразам обличчя йшов коридорами до свого космокорабля. Криптор стурбованим обличчям йшов поспішними кроками за своїм босом. 

-Пане Ґранде, що ви збираєтеся робити?- ззаду запитував Криптор. 

-Сідай зі мною на судно, ти також їдеш! Досить тобі повзти як равлик, бігом біжи до мене!- зі злістю кричав Ґранд на свого секретаря, який ледь встигав  за ним. 

 Вони сіли на судно й вилетіли з поверхні Плутону. Ґранд сидів навпроти вікна, дивлячись на маленькі будівлі Плутону. 

-Як же мені хочеться знищити цю планету, Крипторе!- зціпенівши зуби, промовив Ґранд, стиснувши кулак навпроти свого рота. 

-Чому ви ненавидите  «Орден», коли декілька років були вірно покірні йому?  

-Через їхній вплив, маніпуляцію й жлобство! Вони хочуть створити роздроблений світ задля власного збагачення.  Тупі «бюрократи»! 

-А чому саме «бюрократи»? 

-Бо саме через цей інструмент вони зможуть отримувати шалені кошти, хоч і мають певні статки. Бюрократична й неврівноважена демократія призведе до повної дестабілізації в суспільстві! 

Очі Ґранда іскрила злоба. Його розширені зіниці свідчили про це. Криптор зі звичним спокоєм продовжував говорити з босом: 

-І ви будете виконувати їхнє доручення?  

-Це ж доручення вб’є їх у кінці. 

-Ви готові вбити імператорську сім’ю?  Чи ваші слова про «компромат» на чиновників, є кращими?  

-Вбивство - це одне з самих брудних вчинків людини. Забрати життя у безневинних дітей, заради хворої фантазії невидимого діда - низько й цинічно. Люди не янголи - в кожного є гріхи, але в когось вони набагато гірші, тому не дивно, що я маю якусь невеличку таємницю того ж, наприклад, міністра соцполітики. Влада повинна належати справжньому полководцю, а ні шмаркачу чи пердуну. Я відправлю кудись Ромула й Марії, де вони якось до кінця своїх днів співіснуватимуть  десь на малозаселених  землях, і далеких від політики тем! А цей «Орден» я розтрощу на друзки! Ніхто не має права керувати