Олександр Гулій - Перехрестя світів, Олександр Гулій

– Можна трохи особисте питання? – трохи поміркувавши, спитав чоловік. Бабця, посміхнувшись, кивнула, вже знаючи, що його цікавить. – Яке з ваших обличь істинне?

– Це залежить від того, що ти вкладаєш у поняття істини, любий.

Андрій покидав Старі Мухомори трохи збентеженим, але щасливим, що все закінчилось добре. Сідаючи в автобус до Франківська, де його чекав потяг із брудними вікнами і фільтр кавою в типовому потяговому стакані із залізним підстаканником, він знову подумав, що щось все таки є в цьому селищі. Але тепер віно зрозумів що. Точніше хто. В цьому селищі була босорка.