Єва Басіста - Дві сторони, Єва Басіста

- Пожежники виїхали на місце події? - питалася вона.

- Так, - відказав правоохоронець.

- Я буду через двадцять хвилин, - відказала жінка та поклала мобільник на стіл.
Злість охопила блондинку у рожевому. Їй хотілося зателефонувати Лілії та вилити свою злість, бо знала, що саме вона зробила це.

- Сволота, - проскрипіла Лариса Петрівна, вставши зі стільця. Її очі дивилися на попільничку, де лежали використані цигарки та сірий попіл. Бажання запалити чергову порцію отрути знову паралізувало мозок жінки, але вона розуміла, що треба зібрати свої емоції в кулак та йти далі.

- Хочеш війну, Ліліє, то вона почалася, - сказала у голос блондинка, дивлячись у відчинене вікно. За ним панувала літня ніч. У повітрі пахло солодким теплом, але уже відчувалося, що це триватиме недовго. Невдовзі всі дерева стануть жовтіти та прийде довга зима, яку дуже не любила Лариса Петрівна.

Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно