Олександр Олександрович Розов - Серце Змії через 200 років

Придатність для колонізації поки що підтверджувалася, але слід було ще здійснити контрольний огляд на місці. Згідно з планом, приблизно через 8 годин «Ліґерон» мав, скинувши швидкість до 10 кілометрів на секунду, вийти на стаціонарну планетарну орбіту.

Увесь цей план полетів шкереберть, коли бортовий комп повідомив про виявлення на відстані півмільйона кілометрів аномального об’єкта, що також рухався в площині екліптики зі швидкістю близько 22 тисяч кілометрів на секунду відносно центральної зірки. Об’єкт ішов курсом 140 градусів відносно курсу «Ліґерона» і виглядав, як розмазаний штрих на краю фронтальної панорами голоекрана. Якби швидкість і курс об’єкта зберігалися, він мав би проскочити за 80 мільйонів кілометрів від «Ліґерона» і через 6 годин піти в міжзоряний простір. Але об’єкт, також, як і «Ліґерон», мав субнуклеарний двигун і, подібно до «Ліґерона» виконував маневр гальмування зі зміною курсу. Через хвилину, тобто до моменту збору всього екіпажу в осьовій рубці, об’єкт уже пішов на задню панораму. Згідно з попереднім аналізом елементів руху, проґнозувався його поворот і вихід на стаціонарну орбіту з радіусом не більше 200 мільйонів кілометрів від Серця Змії.

Власне, що тут говорити «об’єкт», коли ясно було, що перед ними — зореліт невідомої цивілізації, що стоїть по своєму рівню розвитку досить близько до цивілізації Терри. Такого в історії людства ще не траплялося.

Досі вдалося виявити тільки три цивілізації класу I (що знаходяться на до-машинному рівні — себто в кам’яному віці). З них лише одна (в системі 82-Ерідана) безперечно була палеолітичною культурою. Інші дві (у системах Ета Касіопеї та Сиґма Павича) на думку багатьох учених не були розумними, а лише мали інстинкти будівництва будиночків або гнізд. Як єхидно висловився один критик «якщо за ними визнавати розум, то наших галок треба вважати просто ґеніальними».

Ще туманніше йшла справа з класом В, цивілізаціями, що знаходяться на пост-машинному рівні розвитку. Більше 20 років були відомі «флейкери», але щодо них було не зрозуміло: чи то це й справді надцивілізація, чи то якесь надпотужне й надскладне метаґалактичне явище, що не має прямого відношення ні до життя, ні до розуму в людському розумінні.

Існування цивілізацій класу II (машинних докосмічних) ніхто не заперечував, що й зрозуміло: всього чверть тисячоліття тому до цього класу відносилося людство.

Існування цивілізацій класу IV (суб-надцивілізацій) припускалося за умови, що флейкери — усе ж таки є надцивілізацією, тобто між ними та звичайними машинними цивілізаціями класу III має бути перехідна ланка.

Що ж стосується самого класу III, то до цього моменту був відомий лише один його представник — людська цивілізація. Згідно з класифікатором (див. додаток до Хартії), вона належала до підкласу III-б (машинна космічна цивілізація, що оперує в околиці близько 100 світлових років від материнської зірки).

До цього моменту. А зараз «Ліґерон» перетнувся із зорельотом іншої цивілізації, що належить до того ж класу III, підкласу не нижче «б».

Хартією подібна зустріч була передбачена відразу в двох розділах:

Розділ 7. Первинне дослідження планетарного простору.

Пункт 4: «У разі, якщо при первинному дослідженні, безпосередньо на цільовій планеті, або в її орбітальній околиці, буде виявлено ознаки присутності машинної цивілізації класу III-б або вище: дослідницькій ґрупі належить здійснити первинний контакт, виявляючи граничну доброзичливість, і провести максимум досліджень, не зловживаючи, проте, гостинністю вказаної цивілізації, після чого покинути околиці планети».

Розділ 9. Первинне дослідження планетарної поверхні.

Пункт 13: «У разі, якщо після початку дослідження, безпосередньо на цільовій планеті або в її орбітальній околиці з’являться пілотовані пристрої машинної цивілізації класу III-б або вище: дослідницькій ґрупі, як представникам людської колонії на цій планеті, належить здійснити первинний контакт і виявити розумну доброзичливу гостинність по відношенню до представників вказаної цивілізації».

Говорячи грубо й прямо, ці пункти хартії описували стародавній принцип: «хто перший встав, того й капці». Якщо першими планету «застовпили» інші, то вони — господарі, а люди — гості. Якщо першими її застовпили люди — то навпаки. Укладачі хартії з достатньою підставою припускали, що інші будуть дотримуватися того ж простого принципу. Альтернатива — тобто спроба силового захоплення вже «застовпленої» планети не розглядалася навіть теоретично. Технолоґії реконфіґурації простору, які використовувалися в енерґетиці та при створенні «кротових нір» для зорельотів, просто не могли застосовуватися у військових цілях. Це був би ґарантований колективний суїцид у формі перетворення значного фраґмента ґалактики на чорну діру. Тому, коли найбільш популярного експерта з ксеноноолоґії Жуана Вольтера запитали про вірогідну домінанту поведінки цивілізацій, починаючи з класу III-б, при першому контакті, він відповів: «Домінантою буде побоювання вчинити будь-які дії, які теоретично могли б бути інтерпретовані іншою стороною, як ознаку недружелюбності».

Загалом, Хартія давала розумні рекомендації для обох описаних випадків. Але для «Ліґерона» на жаль, реалізувався третій випадок, що обґрунтовано вважався неймовірним і тому Хартією не передбачений: два зорельоти різних цивілізацій опинилися в одній планетній системі практично одночасно. Цією прикрою обставиною першого в історії контакту космічних цивілізацій і був викликаний семиповерховий крик душі капітана Боуза в момент виявлення корабля інших.

— Ми провели розшифровку їх можливих траєкторій — відрапортувала Айра, — усе на екрані. Як діятимемо далі, Бос?

— Знаєш, Оса, як їжачки розмножуються? — запитав капітан.

— Ну, оскільки вони живородні ссавці…

— …Дуже обережно, — перебив він, — позаяк у них голки. Аналоґічно й ми з іншими. Ставлю свою улюблену чашку проти кубометра вакууму, інші мають таку саму хартію і в ній написано те ж саме, що в нашій…

— І нема ні слова про такий ідіотський збіг, — уточнив Фрой.

— Тут важливий принцип, — твердо сказав Гольм, — максимум дружелюбності та обережності. І, наскільки я розумію, поки що обидві сторони його дотримуються. Я маю на увазі, на рівні автоматики.

— Абсолютно вірно, — підтвердив Фрой, — Наш комп через три секунди після радарного контакту, відпрацював пробивку кротової нори і скинув через неї пакетний сиґнал на Терру. А ще через півсекунди засік виникнення кротової нори біля корабля