Богдан Мостіпан - Молот Чудовиськ: Кіготь Темряви, Богдан Мостіпан

- Що поробиш, такі витрати виробництва, - сказав Бетфорд. - Мисливські ряди складаються переважно з колишніх кримінальників, солдатів та інших загартованих досвідом людей.

- Що ж, мабуть, ви маєте рацію, Бетфорд, - сказала Евеліна.

- То що тебе привело в цей штаб, Евеліно? - поцікавився Реніфат.

- Я чула, що в мисливському штабі Грейсбурга бракує мисливців, - пояснила Евеліна. - Обстановка у Ван-Райсі мені почала набридати, одні й ті самі обличчя. До того ж, останнім часом було мало цікавих замовлень: потопельники, вовколаки, вампіри та інші тварюки. А в Грейсбурзі, як кажуть, вибір роботи побільше.

- У цьому ти маєш рацію, - серйозно сказав Кліффорд. - У нас тут велика різноманітність роботи.

- Значить, я точно прийшла за адресою! - надихнулася Евеліна.

Реніфат у цей час дивився просто в очі Евеліни - немов рідні, давно знайомі. Евеліна звернула на це увагу й усміхнулася йому. Той не став відводити погляд. У цей момент до столу нарешті підійшов Белліан.

- Бетфорде, у мене є до тебе важливе замовлення, - сказав Белліан, дивлячись на Бетфорда, який сидить за столом.

Той підвівся, потім разом із Белліаном піднявся сходами на третій поверх, доки вони обидва не увійшли в покої капітана. Увійшовши туди, вони присіли за стіл.

- Не буду ходити навкруги, розповім про замовлення просто тут, - сказав Белліан. - Загалом... Буквально вчора до мене в кабінет надійшов лист від графа Беримора. У листі було сказано, що вже досить тривалий час його володіння, а зокрема село, що перебуває під його заступництвом, терзає Лихо - небезпечний і древній дух, здатний вселяти в серця людей страх, тугу, смуток і зневіру.

- Ти жартуєш? - Бетфорд подивився Белліану прямо в очі. Погляд командира був абсолютно серйозний і суворий.

- А я схожий на блазня?

- Ну, якщо надіти на тебе шапку з помпоном, то цілком, - саркастично відповів Бетфорд.

- Не зли мене, Бетфорд.

- Гаразд, прийми мої найглибші вибачення, - сказав Бетфорд. - Але все ж, зізнаюся, я дещо спантеличений... Лихо - досить сильне створіння, справжнісіньке втілення зла. Крім своєї давньої магії, воно здатне створювати ілюзії, вторгаючись у чужу свідомість. Це може бути дуже небезпечно.

- Саме тому я доручив цю роботу тобі і твоєму загону, - сказав Белліан. - Твій хлопець, Реніфат, вірно? Не так давно здолав некроманта Моріона, а твій загін впорався з вурдулаками. Більш ніж упевнений, що не кожному під силу подібна робота.

- Це правильно, - кивнув Бетфорд. - І все ж, якщо ти зібрався посилати нас на смерть, то міг би придумати щось більш винахідливе.

- Досить із мене глузувати, Бетфорде, - сказав Белліан. - Я сьогодні не в настрої жартувати з тобою. Евеліна, новенька, піде разом із вами. У Ван-Райсі вона була відома як сильна і спритна мисливиця. Вважаю, це підходяща кандидатура на роль тимчасового члена вашого загону.

- За всієї моєї поваги до неї, вона всього лише дівчина, - сказав Бетфорд. - Сумніваюся, що вона зуміє поводитися в бою краще, ніж мої хлопці... А якщо з нею щось трапиться, я не хотів би брати гріх на душу.

- Нічого з нею не трапиться, - сказав Белліан. - Я більш ніж упевнений, що вона зуміє вас здивувати. Загалом, це не обговорюється. Ти візьмешся за цю справу разом з Евеліною. За неї не переживай - вона вміє за себе постояти.

- А скільки платять-то хоча б?

- Ти не повіриш, але в мене очі на лоб полізли, коли я побачив суму - тисяча грисів. Цієї суми вистачить, щоб поділити її між усіма членами твого загону і ще дати частку Евеліні.

- Замовлення назріває серйозне, - сказав Бетфорд. - Ось тільки я майже ні чорта не знаю про Лиха і його вразливості.

- Він дуже вразливий до олії проти стародавніх істот, а також до бомб, що розсіюють імлу, - сказав Белліан. - Однак, боюся, цього може бути замало. Судячи з розповідей верховного мисливця, вам необхідно знайти його лігво, яке, найімовірніше, сховане в лісовій гущавині, і притиснути Лихо до кута. Зазвичай воно не вступає в прямий контакт зі своїми жертвами, тільки тоді, коли ті змучені й не здатні чинити опір. Однак якщо застати його в лігві - воно буде змушене дати бій. Але будьте гранично обережні, це чудовисько битиметься відчайдушно.

- Верховний мисливець сам колись бився з Лихом? - запитав Бетфорд.

- Так, - кивнув Белліан. - Тоді троє з п'яти членів його загону загинули. Залишилися тільки він та інший старший мисливець. Однак, зрештою, вони його перемогли.

- Я не можу так ризикувати своїми хлопцями, - сказав Бетфорд. - Чесно кажучи, я до них уже прив'язався і не можу дозволити, щоб вони згинули в якійсь лісовій гущавині від пазурів цього чортового Лиха.

- Я розумію, Бетфорд, - сказав Белліан. - Але в інших загонів є свої турботи і замовлення. Якщо я доручив цю справу тобі і твоєму загону - значить, я впевнений, що ви зумієте впоратися.

- Ех, гаразд... - зітхнув Бетфорд. - Принаймні, плата за замовлення справді велика, і нам не доведеться пахати за копійки.

- Я радий, що ти все розумієш, - сказав Белліан. - Ну гаразд, вирушайте в місто Голлтвейн в околицях Грейсбурга. Неподалік від нього знаходиться садиба графа, зайдіть туди і розпитайте його про подробиці замовлення.

Бетфорд мовчки встав з-за столу, потім відчинив двері і вийшов з покоїв капітана. Спустившись донизу сходами, він попрямував до гостьової зали, де сиділи мисливці, і звернувся до свого загону:

- Хлопці, назріває серйозне замовлення, - сказав він із повною серйозністю.

Усі мисливці замовкли, їхні посмішки одразу ж зникли, і вони уважно стали слухати Бетфорда.

- Що за замовлення, Бетфорд? - запитав Реніфат.

Бетфорд повільно підійшов до столу, сів на стілець і, трохи поміркувавши, нарешті заговорив:

- Загалом, як я і говорив раніше, капітан доручив нашому загону серйозне замовлення, - сказав він. - Сьогодні ми полюватимемо на Лихо - древній і могутній дух.