Анджей Сапковський - Spanienkreuz (Іспанський хрест)

Вона кинула хрест йому під ноги. Генерал побілів як крейда, стиснув кулаки. Взяв себе в руки.

-- Твій брат, -- прогарчав, -- поїхав у Іспанію добровольцем. Захищати світ від червоної чуми. Однак він виявився зрадником і боягузом без честі. Він відмовився летіти на Герніку бо був боягузом і таким чином зрадив своїх товаришів, наражаючи їх на небезпеку. Брак супроводу його Ме-109 міг закінчитися трагічно для екіпажу якогось бомбардувальника. А якби лейтенант фон Есторфф мав хоча б крихту честі, він би взяв пістолет з одним набоєм, який я йому давав.

-- Якби це залежало від мене, ім’я фон Есторфф стало б символом боягузливості та зради в цілій Німеччині. На жаль, втрутилися політичні інтереси. Зараз нам потрібні не боягузи, а герої. Легіон “Кондор” повинен стати символом героїзму, взірцем для молодих німецьких пілотів. А назва Герніка – символом майстерності військової авіації Люфтваффе. Тому і тільки тому твій брат загинув від руки свого товариша-офіцера, тільки тому його оминула ганебна кара смерті. Тільки тому я прийшов сьогодні сюди, тільки тому, не дивлячись на огиду, я хотів вручити тобі цей хрест. Ти кинула його мені під ноги, я не схилюся, нехай лежить там, в пилюці та бруді. Я залишаю тебе, як це зробила розтоптана честь старшого лейтенанта і всього роду Есторхоффів. А ти, відьмо, будеш мовчати. Я німецький офіцер і мені огидні донощики. Але ми знаходимося на порозі війни і ворожа пропаганда це акт зради. Якщо ти скажеш хоча б слово про брата чи Герніку, то опинишся в Дахау. Або в Моабіті, де тобі вкоротять віку. Твої чари та фокуси тебе не врятують.

Шепіт посилився. Дейзі фон Тротта підвела на Ріхтгофена свої білі очі.

-- Все що відбувається у всесвіті, -- сказала вона, -- підлягає законам природи. З очевидних причин, природа зацікавлена в тому, щоб всесвіт існував вічно. А все, що може загрожувати існуванню всесвіту, все, що несе знищення і смерть – для природи ворог. Як бацили для організму. Природа бореться з цим. Протидіє цьому. Застерігає перед цим. За допомогою знаків та сигналів. Які розуміє тільки група знавців. Ясновидці, пророки, провидці, ті хто знає, бачить і розуміє. Герніка -- це сигнал. Застереження перед чимось значно гіршим, що наближається. Берт прислухався до цього застереження. На жаль, тільки він, він…

-- Прощавайте, -- перервав фон Ріхтгофен. – Я не маю наміру вислуховувати цього шарлатанського бубоніння.

Дейзі фон Тротта фиркнула.

-- А військова доктрина? Хіба вона стане менш метафізичною і буде краще сприйматися? Теорія тотальної повітряної війни та авіації, як знаряддя терору? Висунута Дуе і Мітчелом? Які вигадали термін “килимове бомбардування”? Тебе це не лякає, не бачиш знаків? Нічого? Нуль реакції? Що ж, військова муштра вочевидь вбила в тобі почуття. Забирайся з мого дому, бароне. І раджу частіше поглядати в небо. Думай про Герніку. Про мого брата. І про пересторогу, яку ти від нього отримав.

Генерал поспішно залишив віллу, розлючено вирвавши плащ і кашкет з рук покоївки. На мить Шарлоттенбург приголомшив його запахом весни та бузини. Він тріснув дверцятами машини.

-- В аеропорт! Schnell!

Герніка, подумав. Два роки тому. 26 квітня 1937 року. Шістнадцять тридцять на годиннику. З’являється самотній Гайнкель He-111, скидає бомби на північне передмістя. В Герніці саме базарний день, повно біженців з інших баскських міст. Від вибухів починається паніка, люди вибігають на вулиці. Тоді починається друга хвиля нальоту. Наближається ланка He-111 і Дорньє Do 17, при підтримці Савоя-Маркетті з італійської ескадри бомбардувальників. Руйнування все ще відносно незначні, але вже надлітає третя хвиля. Три ескадри Юнкерсів Ju-5$, які з невеликої висоти скидають сейсмічні й запалювальні бомби, разом біля тридцяти тон, на переповнені вулиці та площі. Бомбардування супроводжується безперервним обстрілом з кулеметів, який ведуть винищувачі Мессершмітт. В результаті, півтори тисячі вбитих, сотні поранених. Місто Герніка стерто з лиця землі.

Генерал-майор Вольфрам барон фон Ріхтгофен поглянув на безхмарне небо над Берліном. Війна неминуча, подумав. А на війні всяке може трапитися… Це небо… Невже можливо, що воно зароїться сотнями ворожих літаків? Пірнаючих ескадр? Що воно заповниться ревінням моторів і стабілізаторів бомб?

Ні, він глибоко видихнув. Ніколи. Фюрер цього ніколи не допустить. Фюрер – військовий геній. А Люфтваффе непереможне.

Про всяк випадок…

Про всяк випадок потрібно буде завчасу перевезти дружину і дочок. В якесь безпечне місце.

Туди, де немає ніяких військових цілей. Нічого, що могло б стати ціллю для бомбардувальників.

От хоча б в Дрезден.

Переклад з польської -- полігНОТ

- - - - - - - -

https://www.facebook.com/pg/PoligNOT

Заходьте на мою сторінку на Facebook