Iryna Shashkova-Zhuravel - Приворожити не можна покинути, Iryna Shashkova-Zhuravel

Раптом розмова перервалася новим відвідувачем. До кав’ярні забіг Максим і зробив замовлення:

— Іннусю, зроби, будь ласка, на грилі два найбільших сендвічі навинос.

— Ну, і як він тобі? — тільки-но адвокат забрав замовлення і вийшов, Інна поставила питання провидиці.

— Дуже приємний хлопчина. Я б сама звернула на нього увагу, якби на мене вдома не чекав Святослав, — посміхаючись, відповіла молода відьма.

— Я ж тобі казала, що за нього варто поборотися, — очі Інни замріяно спалахнули.

— Тобі не потрібно боротися, ви й так будете разом. Я це чітко бачу, — неочікувано запевнила приятельку Марина.

— Невже?.. Ти серйозно? Але ж він з Дариною… — почуте вселило надію та водночас спантеличило.

— Я кажу тобі те, що бачу. А ти дивись, не грайся з приворотами. Це зайве і може тільки зашкодити, — доброзичливо застерігши подругу, відьма пішла додому.

Інна дуже хотіла вірити в почуте передбачення про можливі стосунки, та це було непросто. Особливо після того, як одного дня адвокат зайшов до кав’ярні в компанії своєї коханої. Тоді, оцінивши ефектну світловолосу суперницю, бариста остаточно вирішила діяти: знайшовши чаклуна поважного віку, чий сайт вражав великою кількістю захоплених відгуків від вдячних клієнтів, Інна поїхала до нього в село неподалік Києва. Провівши обряд з шарфом Максима, який бариста напередодні потай поцупила, Василь Петрович дав дівчині заговорені прянощі (корицю, гвоздику та мускатний горіх) і порекомендував щодня додавати обранцеві у каву.

Наступного ранку Інна повернула Максиму шарф, сказавши, що знайшла його на столику. Молодий чоловік радісно пов’язав заговорений предмет одягу навколо шиї та посмакував кавою з приворотними прянощами від діда Василя.

Невдовзі, на радість баристи, адвокат став проводити більше часу в улюбленій кав’ярні. Спілкування з Інною настільки захопило хлопця, що він декілька разів спізнювався на роботу. Та найбільше дівчину вразила Максимова турбота про неї.

— Маринко, уяви собі: мій ведмедик дочекався, коли приїде машина від постачальника газованки, та, сказавши, що я занадто тендітна для підіймання такої ваги, сам переніс всі ящики у підсобку! — задоволено посміхаючись, розповідала подрузі Інна.

— Я ж тобі казала, Іннусю, що ваші взаємини мають непогану перспективу. А ти мене не послухалась і зробила непотрібний приворот, еге ж? — пронизливо подивилася на неї провидиця.

— Звідки ти знаєш?.. — перелякано прошепотіла бариста.

— Сон мені наснився.

— Після привороту наші стосунки значно покращилися, — щиро зізналась Інна.

— Повір мені, ви зблизилися і безвідносно привороту. Цей обряд тільки виснажив і без того вражену енергетику Максима. Тепер пильнуй здоров’я свого ведмедика.

— Вражену енергетику? Та Максим просто заряджає енергією всіх навколо, тому і звернула на нього увагу, — щиро дивувалася дівчина.

— Він тримається, але відчуваю, що зараз йому кепсько. Приворот сильно пошкодив його енергетичне поле, — впевнено зазначила відьма.

Ще деякий час Максим поводився, як завжди, жваво. Та невдовзі Маринине передбачення почало справджуватись: хлопця здолала страшенна втома та байдужість до всього. Він міг годинами сидіти у закладі, розповідати Інні, як його все втомило і, посилаючись на біль у животі, відмовлятись від їжі.

Стрімке зниження інтересу Максима до юридичних справ спочатку призвело до проблем на роботі, а потім і до звільнення. Позаяк знана юридична фірма не могла дозволити собі репутаційні втрати.

Того ж місяця його дівчина, Дарина, повідомила, що помилялась у своїх очікуваннях щодо Максима і рішуче ініціювала припинення їхніх стосунків.

«Що ж, радій, твій Максик тепер вільний», — подумки звернулась до себе Інна.

Та їй було важко від усвідомлення, що зустрічі з хлопцем тепер не радували, а скоріше дратували.

— Я його не впізнаю, Маринко. Сидить тут годинами, транслюючи настільки паскудний настрій, що молоко для кави скисає, — жалілась Інна подрузі.

— А що ти хотіла? Я ж попереджала тебе про непередбачувані наслідки привороту, — буденно відповіла провидиця.

— Усе б нічого, та він майже не їсть і став худющий, як безпритульний пес. Мені такі зовсім не подобаються, — сумно зітхнула бариста.

— Тепер ти його не покинеш. Сумління не дозволить, — спокійно запевнила приятельку Марина.

— Про вовка промовка! От він і припхався, — дивлячись у вікно кав’ярні, з прикрістю пробурмотіла Інна.

Зайшовши, Максим чемно привітався з Інною і Мариною та сів пити міцну каву в кутку закладу.

Те, що відбувалось далі, шокувало навіть відьму. Схопившись за ліву частину живота, хлопець закричав від нестерпного болю. До приїзду лікарів Максим вже не міг ані сидіти, ані нормально пересуватися. Бідолага повзав підлогою та завивав. Інна боялась чіпати хлопця, щоб не зашкодити. Провидиця весь час тримала страждальця за руку, ділячись з ним своєю енергією, поки чекали на лікарів.

— Стан важкий — панкреонекроз. Підшлункова залога перетравлює сама себе. Потрібна термінова операція, — хірург швидко проінформував Інну в сльозах та схвильовану Марину і зник за дверима відділення.