Юлія Богута - Помста для Роуз, Юлія Богута

З глухої тиші, несподівано вирвалося кілька гучних оплесків, повертаючи мене до жорстокої реальності. Вони звучали ніби грім посеред порожнечі, різко контрастуючи з м'якою мелодією, яка щойно стихла. Я повільно повернула голову за куліси, шукаючи джерело шуму, і помітила того самого чоловіка, якого нещодавно охрестила «Катастрофою». Він стояв, схрестивши руки на грудях, і дивився на мене так, ніби зібрався в цю ж секунду схопити в обійми та вибити з грудей все повітря. Його чорні очі викликали бажання сильніше закутатись в сорочку, щоб не відчувати себе настільки беззахисною та голою.

— Ви прийняті, — голос Даніеля Граунда перервав цю гнітючу паузу й змусив повернутися назад. — Завтра о дев'ятій чекатиму вас в студії, — додав він сухіше, відмітивши напругу між мною та своїм помічником. 

Моя голова ледь помітно кивнула, і я попрямувала за куліси, відчуваючи на собі погляд обох чоловіків. Кожен мій крок віддавався болем та невидимими ланцюгами, які відтягували зустріч з тим, кого я обікрала. Все ближче наближаючись до нього, я шукала якісь виправдання, але нічого розумного не спадало на думку, крім банального "вибачте".  А от містер “Катастрофа” сьогодні мав значно більший словниковий запас, й схопивши мене за край сорочки різко потягнув до себе. Високі підбори вперлись у дерев'яну підлогу, втримуючи рівновагу на одних носочках. По шкірі майнуло чуже гаряче дихання, перш ніж величезні чорні очі завмерли напроти моїх. 

— Хто б міг подумати, що моя улюблена сорочка зможе личити комусь більше ніж мені, — шепнув він так тихо, щоб лише я могла почути. На тонких губах заграла хижа чуттєва усмішка. Він відпустив край, відриваючи один з ґудзиків, й став крутити його між довгих пальців. — Схоже, сьогодні у неї з'явилося два господарі? 

На гострому обличчі заграла спокуслива посмішка й він, відсалютувавши мені ґудзиком, рушив до зали. Я нервово дивилася йому в спину, поки Даніель Граунд діставав з кишені срібну запальничку та щось розповідав підлеглому.  Від його байдужого обличчя хотілося кричати, але жоден мускул в моєму тілі не видав цього. Не мав права видати. Тільки не зараз, коли я нарешті дочекалася вдалого часу аби зробити перший крок  до своєї помсти.

_____________________________________________

Добрий вечір вам, любі читачі. Сподіваюся, вам сподобається ця книга. Вас чекає багато кохання, пристрасті та скла. Буду вдячна за підтримку коментарем, зірочкою чи бібліотекою. Дякую, що залишаєтесь поруч.