- І я не хочу, радість моя… - побачивши, як вона плаче, хлопець з жалем подумав, що їй доведеться це побачити. - Ти сильна. Я знаю! Забудь за мене та рятуйся!
- Мала рацію та людина... Я не зможу без тебе! Альбрехт! – Рада заридала в голос. - Я не знаю як тобі допомогти…
- Ти мені не допоможеш! Врятуйся сама! А я зможу зустрітись зі своєю сім’єю. Як і мріяв.. - Альбрехт спробував усміхнутися; на цьому місці Рада остаточно впала у ступор. – Пробач за мої слова у таверні… Я боявся, що в нас нічого не вийде. Тому краще було залишити, як є…
Здавалося пройшла вічність. Дівчина дивилася перед собою скляними очима. Вона бачила, як кільце повільно, але невідворотно наблизилося до шиї її любого друга. Альбрехт уже майже не дихав і не рухався... Йому було страшно, як ніколи.
Рада прикута ланцюгом у жаху дивилася, як кільце змикалося. Раптом воно заіскрилося і пасма його волосся відсічені впали на підлогу. До шиї залишалося зовсім небагато.
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Мідь та Золото, Анна Стоун», після закриття браузера.
Подібні книжки до книжки «Мідь та Золото, Анна Стоун» жанру - Фентезі:
